Розробки системи уроків української мови в 5 класі за педтехнологією "Ситуація успіху

Урок-дослідження
Тема. Значення мови в житті суспільства.
Українська мова – державна мова України
Мета: розширити відомості п’ятикласників про рідну
мову, сформувати поняття «національна мова», «дер-
жавна мова»; ознайомити учнів зі статтею 10
Конституції України; формувати вміння аналізувати
висловлювання, відтворювати деформований текст,
складати невеликі тексти відповідно до
комунікативного завдання; сприяти усвідомленню
значення мови в житті суспільства й ролі української
мови як державної в Україні, розвивати мовлення,
мислення, виховувати любов до України.
Соціокультурна змістова лінія: «Українська мова
– один із найважливіших складників української
культури».
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових слів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал,
ілюстративний матеріал.
І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик…
Т.Г. Шевчеко "Подражаніє 11 псалму"
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності
Прийом «Внесення мотиву»
Українська мова займає дуже важливе значення у
суспільстві. А як вважаєте ви?
ІІ. Активізація опорних знань
Прийом «Авансування успішного результату»
Я не маю сумнівів у тому, що ви свідомі громадяни
України. Тож, беззаперечно, на уроці ви покажете
гарні знання з української мови. Я в цьому просто пе-
реконана.1. Прочитайте вислів Панаса Мирного. Як ви
розумієте його смисл?
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу
– це його мова. Ота жива схованка людського духу,
його багата скарбниця, в яку народ складає і своє дав-
нє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Стратегія "Дискусійний клуб"
Учитель формулює проблему, над якою працює
клас. Кожен учень, заповнюючи таблицю, робить свій
висновок щодо поставленої проблеми, аргументуючи
його.
Так Проблема Ні
«Чи треба берегти рідну мо-
ву?»
2. Випишіть із тек-
сту образні слова
до слова «мова».
Мова – це добро,
жива схованка
людського духу,
скарбниця…
3. Доповніть ряд
своїми образни-
ми словами.
4. Вправа 1 (с. 4)
5. Бесіда:
- Що таке мова?
- Які мови ви знаєте?
6. Вправа 2 (с. 4-5)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Опрацювання статті на с. 5.
2. Вправа 3 (с. 5, усно).
3. Вправа 4 (с. 5,
усно).
4. Вправа 5 (с. 6,
письмово).
- А яка мова в
Україні є
державною?
- Як ви гадає-
те, чому саме
українська,
адже на
Україні гово-
рять і російською?
Прийом "Невтручання" — максимальне надання са-
мостійності у вирішенні проблем "надійним" учням.
Краще залишити їх на деякий час у спокої і дати мо-
жливість самим розібратися в собі та ситуації, що
склалася.
5. Проблемний діалог
Прийом «Персональна винятковість»
Я переконана, що саме учні вашого класу зможуть
висунути цікаві гіпотези щодо визначення, що таке
мова.
Рідна мова, національна мова, державна мова.
Висунення учнями гіпотез щодо визначення,
що таке мова.
6. Опрацювання статті (с. 6).
7. Вправа 6 ( с. 6, усно).
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Трава низенька-низенька.
Дерева високі-високі.
Вітер дерева колише-гойдає:
То вліво, то вправо нахиляє,
То вгору, то назад,
То вниз нагинає.
Птахи летять – відлітають,
А учні тихенько за парти сідають.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Літературна скарбниця
Послухайте легенду
Давно колись жили три брати. І от якось, по-
люючи, вони потрапили у володіння злого чарівника.
Той жорстоко повівся з ними: одного осліпив, другого
зробив глухим, а в третього відібрав мову. Але чари
його діяли тільки доти, доки брати не дістануться
додому. Отак познущався чарівник з братів і відпус-
тив їх порізно. Першим додому прийшов сліпий брат і
знову став зрячим, другим дістався глухий і почав чу-
ти, а третій, німий, так і не повернувся.
- На матеріалі тексту доведіть, яке значення
має мова в житті суспільства.
2. Коментоване письмо
Запишіть речення. Яка функція мови захо-
вана у висловах? Як ви їх розумієте?
Прийом «Прихований інструктаж»
Виконуючи роботу, не забудьте про те, що у
складному реченні слід вживати кому.
Хто не знає, нехай людей спитає. Добре тому
жити, хто вміє гарно говорити. Добрі слова лікують,
погані – вбивають. Мову іншого народу можна вивчи-
ти за кілька років, а рідної мови людина вчиться все
життя.
Прийом «Спільна радість»
Мене порадували успіхи таких учнів, як …. А
вас?
3. Вправа 7 (с. 7, усно).
V. Підсумок уроку
- Що дає людині мова?
Прийом «Спільна радість»
Молодці! Ви дуже гарно попрацювали. Отримали такі
гарні бали. Я впевнена, що ви всі справжні патріоти
нашої крани, що ви любите її історію і мову. Я тепер

спокійна за наше майбутнє. Тепер я переконуюся, що
воно буде в надійних руках.
Метод «Незакінчене речення»
Я вважаю, що …
Мені здається, що …
Для того, щоб мова розвивалася і збагачувалася, необ-
хідно …
VІ. Домашнє завдання
С. 5-8, виписати 5 висловів митців (письм.) про мову,
усно розкрити їх значення.


Урок-орфографічний тренажер
Тема: Частини мови. Числівник. Текст. Удоскона-
лення вміння складати й редагувати висловлюван-
ня на основі власного досвіду
Мета:
- навчальна: повторити й узагальнити знання та вміння
з теми «Числівник»;
- розвивальна: розвивати вміння працювати з текстом;
- виховна: виховувати прагнення до самовдосконален-
ня.
Соціокультурна лінія: «Дивовижний світ української
природи».
Внутрішньопредметні зв'язки: мова, мовлення.
Міжпредметні зв'язки: мова, математика.
Тип уроку: повторення й узагальнення знань, умінь і
навичок.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал,
ілюстративний матеріал.
В озонову дірку подивився янгол:
— Господи, скажи їм, щоб вони схаменулись!
Л. Костенко
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності
— Сьогодні ми диктант писали!
— То що ти хочеш цим сказать?
— П'ятірок в нас тепер чимало!
— Напевно, вже і в тебе п'ять?
— Та ні, у мене лиш четвірка...
— Чому не п'ять, скажи, хлопча?
І тут малий зітхає гірко:
— П'ятірок всім не вистача...
Г. Бойко
Прийом «Внесення мотиву»
Де з числівниками ви маєте справу найчастіше? Що
вони виражають? Яку роль відіграють у нашому
житті?
IІІ. Повторення вивченого з теми
Робота з підручником
1. Вправа 25 (с. 15, усно)
2. Опрацювання правил (с. 15)
3. Вправа 26 (с. 15, усно)
ІV. Систематизація та узагальнення знань, умінь і
навичок
Прийом «Анонсування»
Спершу слід обговорити з деякими «невпевнени-
ми» учнями, що їм потрібно буде зробити. Це мовби
репетиція майбутньої події. "Невпевненим" така по-
передня підготовка створить
психологічну установку на можли-
вий успіх, дасть упевненість у своїх
власних силах.
Навчальні, тренувальні та творчі
вправи
Вправа 1.
Гра «Четверте зайве»
У кожному рядку сховалися
«зайві» слова. Знайти їх. До якої
частини мови вони належать?
1) Чотири, один, п’ятірка, шостий.
2) Ходять, п’ять, сидять, стояти.
3) Восьмий, далекий, восьмиповерховий, давній.
4) Два, двійня, двійка, дворіччя.
5) Сорока, рушниця, мішок, сорок.
6) Бігти, червоніти, їсти, п’ятий.
7) Дев’яносто, сто, двадцять, другий.
синтаксичний розбір.
ених словах пояснити вживання апост-
рофа.
Вправа 2.
Навчальне аудіювання
Прочитати текст. Визначити тему та основну
думку. Дібрати заголовок. До якого стилю він на-
лежить? Аргументувати відповідь.
Слово сорок влилося в лави числівників і
почуває себе в цьому середовищі вельми добре. Тепер
уже не звертають уваги на його неподібність до інших
числівників, які вишиковуються у шеренги чисел ра-
зом з ним. Числівник сорок, як і п’ять, походить від
іменника. Гадаю, що походження цього числівника
можна пояснити так. У давні часи в’язка білячих шку-
рок кількістю чотири десятки була своєрідною «ходя-
чою монетою». Її завжди тримали в мішку, який нази-
вався сорок. Поступово назва мішка стала сприймати-
ся як число 40. І якщо числівник сорок був раніше
іменником, то він трохи зберіг іменникову властивість
поєднуватися з родовим відмінком залежного
іменника: сорок хлопчиків співали пісню; письменник
написав сорок повістей… (І. Вихованець).
Метод «Бортовий журнал»
Що мені відомо з даної
теми
Про що нове я дізнався
з тексту
Назвати числівники. Визначити їх синтаксичну
роль у реченнях.
Виписати спільнокореневі слова до іменника чи-
слівник.
Прийом «Прихований інструктаж»
Виконуючи роботу, згадайте, які слова називаються
спільнокореневими.
Вправа 3.
Моделювання речень
Робота в групах
Прочитати. Утворити з кожної групи слів речен-
ня, поставивши слова в потрібній формі.
П’ять, хлопці, іти, ліс. Четвірка, гребці, почати, трену-
вання. Десять, три, остача, ділиться. Четвірка, диктант,
бути, засмучений. Сотня, бути, підрозділ, козацький,
військо.
Поміркувати, чи можна було б скласти речення,
не використовуючи числівники? Що зміниться при
цьому? Навести приклади.
Зробити словотворчий розбір виділеного слова.
До слова засмучений дібрати синоніми.
Вправа 4.
Прийом "Сходи", або "Стань у стрій".
Учитель веде учнів поступово вгору, крок за
кроком підіймаючись разом з ним сходинками знань,
психологічного самовизначення, знаходження віри в
себе та оточуючих.
► Запишіть цифри словами, додайте до них
іменники і провідміняйте (5, 7,11).
Вправа 5.
Прийом «Мобілізація активності»
- Чи можна замінити словосполучення з числів-
никами одним словом і навпаки? Наприклад, слово
«семимісячний»?
► Прочитайте словосполучення з числівниками.
Як кожне з них можна замінити одним словом?
Запишіть.
1. В один голос. 2. В один момент. 3. На всі чотири
вітри. 4. Один як палець. 5. На один копил.
Для довідок: 1. Одностайно. 2. Миттю. 3. Будь-куди.
4. Самотній. 5. Одноманітно, шаблонно, стандартно.
► Хвилинка емоційного розвантаження
Вправа «Лимон»
Мета: досягти стану спокою.
Сядьте зручно: руки вільно розмістіть на колінах (до-
лонями вгору), плечі та голова опущені, очі заплющені.
Уявіть собі, що у Вас у правій руці — лимон. Почи-
найте повільно його стискати до тих пір, поки
не відчуєте, що «вичавили увесь сік». Розслабтеся.
Запам'ятайте свої відчуття. Тепер уявіть, що лимон
знаходиться у вашій лівій руці. Повторіть вправу. Зно-
ву розслабтеся і запам'ятайте свої відчуття. Після
цього виконайте вправу одночасно обома руками.
Розслабтеся. Насолодіться станом спокою.
Вправа 6.
► Прочитайте загадки-жарти, відгадайте їх.
Знайдіть у них числівники.
1. У назві якої річки є три ноти? 2. Яке місто має назву
з одного чоловічого імені і ста жіночих? 3. Яке слово
складається з семи однакових літер? 4. У якої птиці
назва складається з 40 а?
Для довідок: 1. Мі-сі-ссі-пі. 2. Сева-сто-поль. 3. Сім'я.
4. Сорок-а.
Вправа 7.
► Напишіть міні-твір на тему: «На суботнику в
шкільному саду»; використовуючи запропоновані
опорні слова. Назвіть числівники. Організуйте
самоперевірку.
П'ятий клас, 27 учнів, 30 дерев, 2 години, наша школа,
затишок на шкільному подвір'ї.
Вправа 8.
► Прочитайте текст. Дайте заголовок кожній
частині і запишіть їх. З якої частини слід почати
розповідь? Назвіть числівники.
ДЕРЕВО ДРУЖБИ
1. У місті Сочі на
території Науково-
дослідного інституту
садівництва і квітни-
карства в 1932 році
було посаджено цит-
русове деревце. 2.
Керівник відомої екс-
педиції на пароплаві
«Челюскін» академік Отто Юлійович Шмідт в 1940
році зробив на деревці щеплення. Невдовзі на його гі-
лках з'явилися квіти мандарина й апельсина. 3. А за-
тим почали приходити до нього в гості відомі люди і
прищеплювати нові живці. Були гостями незвичайного
дерева перший космонавт Землі Юрій Гагарін... та ба-
гато інших. 4. На березі Чорного моря росте незвичай-
не дерево. На його гілках достигають японські манда-
рини, італійські лимони, американські грейпфрути,
алжирські апельсини. 5. Представники близько 200
країн залишили свої «автографи» на Дереві Дружби. А
назвали його так тому, що лише добрі руки торкались
гілок дерева — руки друзів. Руки тих, хто хоче миру
на планеті. 6. Про нього складають легенди і в бага-
тьох країнах земної кулі співають пісні (3 журналу).
Метод «Подвійні нотатки»
Що привернуло в
тексті мою увагу
Мої коментарі
Вправа 9.
► Прочитайте виразно вірш. Намагайтесь вивчи-
ти його напам'ять. Чи зустрілися в ньому
числівники? А діалог?
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
Де найкращая земля?
Журавель відповідає:
Краще рідної немає!
П. Воронько
Вправа 10.
► Прочитайте крилаті вислови. Як ви розумієте
їхній смисл? Назвіть у них числівники.
За тридесять земель, зірка першої величини, на сьомо-
му небі, звичка — друга натура, і один у полі воїн.
► 3 двома-трьома складіть речення і запишіть їх.
► Які ви знаєте ще крилаті вислови, приказки,
загадки, у яких використовуються числівники?
V. Підсумок уроку
► Що називається числівником?
► Складіть речення з цією частиною мови.
VI. Домашнє завдання (диференційований підхід)
► Виконайте вправу 32 (І, ІІ) за підручником (І
рівень).
► Доберіть 5—6 прислів'їв або загадок, де б
зустрічались числівники (II рівень).
► Напишіть твір на тему «Дивовижний світ
української природи» (III рівень).
Урок-практикум з елементами лінгвістичної гри
Тема. Прийменник. Написання прийменників з
іншими частинами мови
Мета: повторити з учнями найважливіші відомості
про службові частини мови, зокрема про основні
граматичні особливості прийменників та їх правопис;
формувати загальнопізнавальні вміння знаходити
прийменники в текстах; розвивати творчі вміння ви-
користання прийменників у власних висловлюваннях;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич-
ного матеріалу виховувати любов до України та пова-
гу до її звичаїв і традицій.
Соціокультурна лінія: «Багатство народної
символіки».
Правопис: уживання прийменників з іншими части-
нами мови.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових слів.
Граматика: спостереження за роллю прийменників у
побудові речень і висловлювань різних видів, статус
прийменників у реченні та словосполученні.
Тип уроку: повторення набутих знань.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал,
ілюстративний матеріал.
Полтавські примовки
— Лелеко, лелеко!
До осені далеко?
— Як замовкнуть
жаби,
Як померзнуть баби,
Тоді осінь настане, —
Мені їсти не стане,
Полечу в інший край,
На той рік дожидай!
Олена Пчілка
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності
Прийом внесення мотиву
- Яку роль відіграють в нашому житті знання
про частини мови? Наскільки це необхідні
знання? Переконайте мене.
ІІІ. Актуалізація знань
Прийом «Авансування успішного результату»
Я навіть не сумніваюсь, що ви гарно знаєте вивчений
програмовий матеріал. Ви обов’язково знаєте праУрок-орфографічний тренажер

Тема: Частини мови. Числівник. Текст. Удоскона-
лення вміння складати й редагувати висловлюван-
ня на основі власного досвіду
Мета:
- навчальна: повторити й узагальнити знання та вміння
з теми «Числівник»;
- розвивальна: розвивати вміння працювати з текстом;
- виховна: виховувати прагнення до самовдосконален-
ня.
Соціокультурна лінія: «Дивовижний світ української
природи».
Внутрішньопредметні зв'язки: мова, мовлення.
Міжпредметні зв'язки: мова, математика.
Тип уроку: повторення й узагальнення знань, умінь і
навичок.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал,
ілюстративний матеріал.
В озонову дірку подивився янгол:
— Господи, скажи їм, щоб вони схаменулись!
Л. Костенко
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності
— Сьогодні ми диктант писали!
— То що ти хочеш цим сказать?
— П'ятірок в нас тепер чимало!
— Напевно, вже і в тебе п'ять?
— Та ні, у мене лиш четвірка...
— Чому не п'ять, скажи, хлопча?
І тут малий зітхає гірко:
— П'ятірок всім не вистача...
Г. Бойко
Прийом «Внесення мотиву»
Де з числівниками ви маєте справу найчастіше? Що
вони виражають? Яку роль відіграють у нашому
житті?
IІІ. Повторення вивченого з теми
Робота з підручником
1. Вправа 25 (с. 15, усно)
2. Опрацювання правил (с. 15)
3. Вправа 26 (с. 15, усно)
ІV. Систематизація та узагальнення знань, умінь і
навичок
Прийом «Анонсування»
Спершу слід обговорити з деякими «невпевнени-
ми» учнями, що їм потрібно буде зробити. Це мовби
репетиція майбутньої події. "Невпевненим" така по-
передня підготовка створить
психологічну установку на можли-
вий успіх, дасть упевненість у своїх
власних силах.
Навчальні, тренувальні та творчі
вправи
Вправа 1.
Гра «Четверте зайве»
У кожному рядку сховалися
«зайві» слова. Знайти їх. До якої
частини мови вони належать?
1) Чотири, один, п’ятірка, шостий.
2) Ходять, п’ять, сидять, стояти.
3) Восьмий, далекий, восьмиповерховий, давній.
4) Два, двійня, двійка, дворіччя.
5) Сорока, рушниця, мішок, сорок.
6) Бігти, червоніти, їсти, п’ятий.
7) Дев’яносто, сто, двадцять, другий.
синтаксичний розбір.
ених словах пояснити вживання апост-
рофа.
Вправа 2.
Навчальне аудіювання
Прочитати текст. Визначити тему та основну
думку. Дібрати заголовок. До якого стилю він на-
лежить? Аргументувати відповідь.
Слово сорок влилося в лави числівників і
почуває себе в цьому середовищі вельми добре. Тепер
уже не звертають уваги на його неподібність до інших
числівників, які вишиковуються у шеренги чисел ра-
зом з ним. Числівник сорок, як і п’ять, походить від
іменника. Гадаю, що походження цього числівника
можна пояснити так. У давні часи в’язка білячих шку-
рок кількістю чотири десятки була своєрідною «ходя-
чою монетою». Її завжди тримали в мішку, який нази-
вався сорок. Поступово назва мішка стала сприймати-
ся як число 40. І якщо числівник сорок був раніше
іменником, то він трохи зберіг іменникову властивість
поєднуватися з родовим відмінком залежного
іменника: сорок хлопчиків співали пісню; письменник
написав сорок повістей… (І. Вихованець).
Метод «Бортовий журнал»
Що мені відомо з даної
теми
Про що нове я дізнався
з тексту
Назвати числівники. Визначити їх синтаксичну
роль у реченнях.
Виписати спільнокореневі слова до іменника чи-
слівник.
Прийом «Прихований інструктаж»
Виконуючи роботу, згадайте, які слова називаються
спільнокореневими.
Вправа 3.
Моделювання речень
Робота в групах
Прочитати. Утворити з кожної групи слів речен-
ня, поставивши слова в потрібній формі.
П’ять, хлопці, іти, ліс. Четвірка, гребці, почати, трену-
вання. Десять, три, остача, ділиться. Четвірка, диктант,
бути, засмучений. Сотня, бути, підрозділ, козацький,
військо.
Поміркувати, чи можна було б скласти речення,
не використовуючи числівники? Що зміниться при
цьому? Навести приклади.
Зробити словотворчий розбір виділеного слова.
До слова засмучений дібрати синоніми.
Вправа 4.
Прийом "Сходи", або "Стань у стрій".
Учитель веде учнів поступово вгору, крок за
кроком підіймаючись разом з ним сходинками знань,
психологічного самовизначення, знаходження віри в
себе та оточуючих.
► Запишіть цифри словами, додайте до них
іменники і провідміняйте (5, 7,11).
Вправа 5.
Прийом «Мобілізація активності»
- Чи можна замінити словосполучення з числів-
никами одним словом і навпаки? Наприклад, слово
«семимісячний»?
► Прочитайте словосполучення з числівниками.
Як кожне з них можна замінити одним словом?
Запишіть.
1. В один голос. 2. В один момент. 3. На всі чотири
вітри. 4. Один як палець. 5. На один копил.
Для довідок: 1. Одностайно. 2. Миттю. 3. Будь-куди.
4. Самотній. 5. Одноманітно, шаблонно, стандартно.
► Хвилинка емоційного розвантаження
Вправа «Лимон»
Мета: досягти стану спокою.
Сядьте зручно: руки вільно розмістіть на колінах (до-
лонями вгору), плечі та голова опущені, очі заплющені.
Уявіть собі, що у Вас у правій руці — лимон. Почи-
найте повільно його стискати до тих пір, поки
не відчуєте, що «вичавили увесь сік». Розслабтеся.
Запам'ятайте свої відчуття. Тепер уявіть, що лимон
знаходиться у вашій лівій руці. Повторіть вправу. Зно-
ву розслабтеся і запам'ятайте свої відчуття. Після
цього виконайте вправу одночасно обома руками.
Розслабтеся. Насолодіться станом спокою.
Вправа 6.
► Прочитайте загадки-жарти, відгадайте їх.
Знайдіть у них числівники.
1. У назві якої річки є три ноти? 2. Яке місто має назву
з одного чоловічого імені і ста жіночих? 3. Яке слово
складається з семи однакових літер? 4. У якої птиці
назва складається з 40 а?
Для довідок: 1. Мі-сі-ссі-пі. 2. Сева-сто-поль. 3. Сім'я.
4. Сорок-а.
Вправа 7.
► Напишіть міні-твір на тему: «На суботнику в
шкільному саду»; використовуючи запропоновані
опорні слова. Назвіть числівники. Організуйте
самоперевірку.
П'ятий клас, 27 учнів, 30 дерев, 2 години, наша школа,
затишок на шкільному подвір'ї.
Вправа 8.
► Прочитайте текст. Дайте заголовок кожній
частині і запишіть їх. З якої частини слід почати
розповідь? Назвіть числівники.
ДЕРЕВО ДРУЖБИ
1. У місті Сочі на
території Науково-
дослідного інституту
садівництва і квітни-
карства в 1932 році
було посаджено цит-
русове деревце. 2.
Керівник відомої екс-
педиції на пароплаві
«Челюскін» академік Отто Юлійович Шмідт в 1940
році зробив на деревці щеплення. Невдовзі на його гі-
лках з'явилися квіти мандарина й апельсина. 3. А за-
тим почали приходити до нього в гості відомі люди і
прищеплювати нові живці. Були гостями незвичайного
дерева перший космонавт Землі Юрій Гагарін... та ба-
гато інших. 4. На березі Чорного моря росте незвичай-
не дерево. На його гілках достигають японські манда-
рини, італійські лимони, американські грейпфрути,
алжирські апельсини. 5. Представники близько 200
країн залишили свої «автографи» на Дереві Дружби. А
назвали його так тому, що лише добрі руки торкались
гілок дерева — руки друзів. Руки тих, хто хоче миру
на планеті. 6. Про нього складають легенди і в бага-
тьох країнах земної кулі співають пісні (3 журналу).
Метод «Подвійні нотатки»
Що привернуло в
тексті мою увагу
Мої коментарі
Вправа 9.
► Прочитайте виразно вірш. Намагайтесь вивчи-
ти його напам'ять. Чи зустрілися в ньому
числівники? А діалог?
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
Де найкращая земля?
Журавель відповідає:
Краще рідної немає!
П. Воронько
Вправа 10.
► Прочитайте крилаті вислови. Як ви розумієте
їхній смисл? Назвіть у них числівники.
За тридесять земель, зірка першої величини, на сьомо-
му небі, звичка — друга натура, і один у полі воїн.
► 3 двома-трьома складіть речення і запишіть їх.
► Які ви знаєте ще крилаті вислови, приказки,
загадки, у яких використовуються числівники?
V. Підсумок уроку
► Що називається числівником?
► Складіть речення з цією частиною мови.
VI. Домашнє завдання (диференційований підхід)
► Виконайте вправу 32 (І, ІІ) за підручником (І
рівень).
► Доберіть 5—6 прислів'їв або загадок, де б
зустрічались числівники (II рівень).
► Напишіть твір на тему «Дивовижний світ
української природи» (III рівень).
Урок-практикум з елементами лінгвістичної гри
Тема. Прийменник. Написання прийменників з
іншими частинами мови
Мета: повторити з учнями найважливіші відомості
про службові частини мови, зокрема про основні
граматичні особливості прийменників та їх правопис;
формувати загальнопізнавальні вміння знаходити
прийменники в текстах; розвивати творчі вміння ви-
користання прийменників у власних висловлюваннях;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич-
ного матеріалу виховувати любов до України та пова-
гу до її звичаїв і традицій.
Соціокультурна лінія: «Багатство народної
символіки».
Правопис: уживання прийменників з іншими части-
нами мови.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових слів.
Граматика: спостереження за роллю прийменників у
побудові речень і висловлювань різних видів, статус
прийменників у реченні та словосполученні.
Тип уроку: повторення набутих знань.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал,
ілюстративний матеріал.
Полтавські примовки
— Лелеко, лелеко!
До осені далеко?
— Як замовкнуть
жаби,
Як померзнуть баби,
Тоді осінь настане, —
Мені їсти не стане,
Полечу в інший край,
На той рік дожидай!
Олена Пчілка
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності
Прийом внесення мотиву
- Яку роль відіграють в нашому житті знання
про частини мови? Наскільки це необхідні
знання? Переконайте мене.
ІІІ. Актуалізація знань
Прийом «Авансування успішного результату»
Я навіть не сумніваюсь, що ви гарно знаєте вивчений
програмовий матеріал. Ви обов’язково знаєте пра-
вильну відповідь.

1. Лінгвістичний диктант

1) Прислівники означають …
2) Розберіть за будовою слово «восени».
3) «Переможемо» належить до… (І дієвідміни)
4) «Крутите» належить до …(ІІ дієвідміни)
5) Щоб визначити дієвідміну, треба дієслово
поставити в …
6) Поставте дієслово «писати» в ІІ особу мно-
жини.
7) Поставте дієслово «бачити» в 3 ос. мн..
8) Дієслова І дієвідміни в 3 особі мають закін-
чення …
9) Дієслова ІІ дієвідміни в 3 особі мають за-
кінчення …
10) Назвіть займенники 2 особи однини і мно-
жини.
11) Займенник – це самостійна частина мови,
що ….
12) Правильно запишіть час: 00. 35.
2. Пояснювальний диктант
Надписати частини мови
Місяць зійде й покотиться угору. Знадвору ввійшла
Христя з допливом. Через кілька хвилин ми з Явою
вже щодуху лопотіли п’ятами по баштану.
- Що означає словосполучення «лопотіли
п’ятами»? (Бігли)
- Чи можна подані речення вважати текстом?
Чому?
- Які прийменники вживаються в останньому ре-
ченні?
- Яку функцію вони виконують?
3. Розгадайте кросворд
4. Слухово-зоровий диктант
Прийменник – це обманщик рідкий,
До слова липне, як до тітки,
Але стоїть завжди поперед:
У, до, від, над, за, із-за, перед,
Про, понад, через, по, посеред!
5. Лінгвістичне моделювання
З поданих груп слів скласти речення.
1) Ходить, кроки, ніч, місячні, сад.
2) Припав, муха, мед, вода.
- Яких слів якої частини мови нам не вистачає
для побудови речень?
- Яка їхня роль у мовленні?
- Складіть і запишіть речення.
Ходить кроками місячна ніч в саду.
Припала муха до меду та води.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Вправа 53 (І, с. 25-26, усно).
2. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 26,
усно).
3. Вправа 55 (с. 26, письмово).
4. Вибірковий диктант
Виписати словосполучення, до яких входять прий-
менники. Визначити, які смислові відношення між го-
ловним та залежними словами виражені за допомогою
прийменників.
На вгороді коло броду
Барвінок не сходить.
Чомусь дівчина до броду
По воду не ходить.
На вгороді коло тину
Сохне на тичині
Хміль зелений не виходить.
Дівчина з хатини.
На вгороді коло броду
Верба похилилась.
Зажурилась чорнобрива,
Тяжко зажурилась.
Плаче, плаче, та ридає,
Як рибонька бється...
А над нею, молодою,
Поганець сміється.
Т.Г.Шевченко
5. Гра « У кого краще висловлювання?»
Творче завдання на складання висловлювання
Скласти міні-твір про відомі українські символи
(рослини, тварини), використовуючи подані прий-
менники з іменниками та прикметниками. Яку
роль виконують прийменники в реченні (тексті)?
У саду, на деревах, у хаті, під калиною, чудова розмо-
ва з вербою, зозуля над школою, волошки в житі, за
вікнами — мальви.
Прийом "Даю шанс".
Дитина дістає можливість неочікувано для
самої себе розкрити власні можливості, здібності.
Але якщо ситуація виникла поза планом учителя, то
його головне завдання — не пропустити такий шанс,
правильно відреагувати, оцінити вчинок учня.
Визначити відмінок іменників, ужитих з прий-
менниками.
Знайти в тексті однорідні члени речення. Пояс-
нити розділові знаки.
6. Дослідження-реконструювання тексту
Прочитати легенду. Визначити тему, мету, стиль
тексту. Замість крапок вставити потрібні прий-
менники і сполучники. Скористатися довідкою.
Виділити голосом найважливіші слова. Подумати і
сказати: «Що символізує лелече гніздо?»
ЛЕЛЕКА
... селі знайшли лелеку ... поламаним крилом, виходили
його, ... потім випустили ... волю. Одного разу
загорілася ... людей хата, ... ... ній були тільки двоє
маленьких хлопчиків. ... цей час пролітав повз хати
врятований лелека. Закружляв ... хатою жалібно
заклекотів ... кинувся ... відчинене вікно, крізь яке клу-
бочився дим. Врятував лелека хлопчиків, ... дуже обпік
собі ноги ... дзьоба, ... стали кривавими, обпалив крила,
... стали ніби вуглики. ... того часу ... лелеки червоні
ноги ... дзьоб, ... крила — чорні. Господарі віддячили
птахові, прилаштувавши ... ясені колесо ... воза, ... він
завжди був поряд ... ними ... виводив своїх пташенят.
Отож якщо ... хаті звиває гніздо лелека, то вірять, ...
... ній буде лад. Згідно ... повір’ям, ... хтось зруйнує ле-
лече гніздо, ... неодмінно накличе лихо... (З журналу).
Довідка: у, на, з, якщо, і, щоб, в, над, що, а, то.
Усно описати лелеку.
Прийом "Сповідь".
Розкриття перед учнями стану своєї душі від почутої
розповіді, щире звернення до найкращих дитячих
почуттів. Однак він може дати очікуваний ефект
лише в разі правильного прогнозування вчителем
відповідної реакції учнів.
Фізкульхвилинка
Раз, два - всі присіли,
(присісти)
Потім вгору підлетіли
(підстрибнути)
Три, чотири - нахилились,
(нахиляння тулуба вперед)
Із струмочка гарно вмились
(імітація умивання)
П'ять, шість - всі веселі
Крутимось на каруселі, (по-
крутитися)
Сім, вісім - в поїзд сіли,
Ніжками затупотіли (затупотіти)
Дев'ять, десять - відпочили
І за парти дружно сіли.
7. Лінгвістична гра «Четвертий зайвий»
Із кожного ряду прийменників виписати той, що
відрізняється від інших правописом. Пояснити свій
вибір.
1) Попід, поза, попереду, з-за. 2) Поміж, понад, з-під,
проміж
3) З-за, попереду, з-над, з-під. 4) З-поміж, заради, за-
для, посеред.
Подумати й назвати зайве слово, указавши на те,
якою частиною мови воно є. Відповідь
обґрунтувати.
У хаті, вдень, у лісі, в кімнаті; на стіні, на полі, на
річку, напам’ять;
до засідання, довіку, довкола, додому.
V. Закріплення знань
1. З’єднайте подані слова за допомогою приймен-
ників
Наближатися … річки; ходити … кризі; кататися …
ковзанах; грати …. хокей … товаришами; задоволення
… гри; стояти … воріт; перелетіти … усе поле.
2. Випишіть прийменники зі словами, з якими вони
вживаються.
Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю
човен пливе. Човен хитається серед води, плеще об
хвилі весло, в місячнім сяйві біліють сади, здалека вид-
но село. Тече річка невеличка з вишневого саду. (На-
родна творчість)
"Радість пізнання"
Учитель оцінює учнів, мотивує їх оцінку, прагне
розділити радість від результатів з учнями, ство-
ривши будь-якій дитині "ситуацію успіху". Учень
відчуває саму радість пізнання.
3. Коментований диктант
Підкресліть прийменники і поясніть їх правопис.
За матір’ю вибігла з хати молода дівчина.
То хлопець на сопілці грає.
З-під хустки волосинка золота промінням виграє.
Летить голуб понад полем.
Синтаксичний розбір 1 речення
4. Творче конструювання
З кожним із поданих слів складіть по 2 речення
так, щоб в одному реченні це слово виступало як
прийменник, а в другому – як повнозначне слово.
Край, коло, близько, більше, навколо, поруч.
V. Підсумок уроку
«Мікрофон»
1. Чим відрізняються службові частини мови від само-
стійних?
2. Для чого служать службові частини мови в реченні
(тексті)?
3. З якою частиною слова можуть бути співзвучні
прийменники? Наведіть приклади.
Заповнення таблиці «Оцінювальне вікно»
Відразу можу застосувати Усе зрозуміла (-в)
Ніколи не зможу застосувати Зовсім не зрозуміла (-в)
VІ. Домашнє завдання
§ 7, с 26 (вивч.), виписати 7 прислів’їв або приказок з
прийменниками, їх підкреслити.

СИТУАЦІЯ УСПІХУ: ЯК ЇЇ ДОСЯГТИ

Успіх — це радість

...Головний зміст діяльності вчителя полягає в тому, щоб створити кожному ви­хованцеві ситуацію успіху. Тут важливо розділити поняття: «успіх» і «ситуація успіху». Ситуація — це сукупність умов, що забезпечують успіх, а сам успіх — результат такої ситуації. Ситуація — це те, що здатний організувати вчитель: переживання ж радості, успіху — дещо більш суб'єктивне, значною мірою приховане від стороннього погля­ду. Завдання вчителя в тому й полягає, щоб дати кожному зі своїх вихованців мож­ливість пережити радість досягнення, усвідомити свої можливості, повірити в себе.

Успіх може бути короткочасним, частим і довготривалим, хвилинним, стійким, значним, пов'язаним з усім життям і діяльністю дитини. Усе залежить від того, як си­туація успіху закріплена, триває, що лежить в її основі.

Із психологічного погляду, успіх — це переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прагнула у своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями, сподіваннями (з рівнем прагнень), або перевершив їх. На основі цього стану можуть сформуватися нові, сильніші мотиви діяльності, змінюється рівень са­мооцінки, самоповаги. У тому разі, коли успіх стає стійким, постійним, може розпочатися своєрідна ланцюгова реакція, що звільняє колосальні, приховані до певного часу можливості особистості, які містять величезний заряд людської духовної енергії. З педагогічного погляду ситуація успіху — це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяль­ності як окремої особистості, так і колективу в цілому. Важливо підкреслити, що в педагогічному розумінні це результат продуманої, підготовленої стратегії, тактики вчителя, сім'ї...

Здійснена радість

...У навчальному процесі багато рушійних сил... Серед цих спонукань наймогутніше — надія на успіх. Усунь її — і зусилля людини втрачають сенс.

Надія на успіх живе в кожній дитині. Але це не означає, що кожна надія збувається. Для однієї дитини очікування успіху звичне, для другої епізодичне, для третьої поодиноке. Це стан «здійсненої радості». Творцями її виступають і школярі, і вчителі, й батьки. Спосо­би створення цієї ситуації різні, як неоднакові й ті школярі, яким вона трапляється.

Умовно їх можна розподілити на кілька груп. Класифікація потрібна для орієн­тації, продуманого вибору педагогічних дій. Що лежить в її основі? Ставлення до на­вчання, відповідність результатам зусиль, що витрачені, характер очікувань. Підкрес­люю: все умовно, не все беззаперечно. Це — інформація до роздумів.

«Надійні»

Це школярі різного віку: від початкових до старших класів. Хороші здібності. Найголовніша їхня відмінна риса — сумлінне ставлення до своїх обов'язків. Домашні завдання виконують регулярно. Ретельні, активні в громадській роботі. З перших днів шкільного життя у них сформувалася система в різноманітних справах. Вони при­вчені до самостійності, упевнені в собі. Рівень їхніх прагнень відповідає можливос­тям. Успішність завжди висока. Відмінні й добрі оцінки сприймаються спокійно. У класі почувають себе комфортно, захищено. Авторитетні. Емоційно стійкі. Діти, як правило, з хороших, дружних родин.

Секрет їхньої надійності, усталеності в роботі — у постійному відчутті радості, що збувається. У них немає особливих, яскравих злетів. Радість у чомусь буденна, зате постійна, глибока...

І в них можуть бути збої. Але спеціальних засобів, як правило, застосовувати не слід. Це саме та рідкісна категорія школярів, для яких найкраща допомога — не про­понувати допомоги, не нав'язуватися з рятівними розмовами. Ліпше на час залишити їх у спокої, дати можливість самим розібратися в собі й в обстановці. Втручання збоку може збити з усталеного ритму, зруйнувати звичні уявлення про себе, перевірений стереотип поведінки.

«Упевнені»

Чим вони відрізняються від першої групи? Здібності бувають вищими, ніжу «на­дійних», але система роботи слабша. Періоди підйому, злету можуть змінюватися роз­слабленням; сумлінне ставлення до своїх обов'язків інколи «пробуксовує». Підвище­но емоційні, активно реагують на успіхи і невдачі. Оцінки переживають бурхливо. Як правило, родини в них хороші, турботливі. Ставлення колективу доброзичливе. Ко­ристуються симпатіями однокласників, учителів. Ахіллесова п'ята цих школярів — не тільки можливі збої в роботі, а й швидке звикання до успіху, девальвація здійсне­ної радості, зміна впевненості на самовпевненість. На таких школярів хорошу дію справляє педагогічний спосіб типу «холодний душ».

«Невпевнені»

Це загалом благополучна категорія школярів різного віку: від молодшого до стар­шого. Пізнавальні інтереси в них пов'язані, як правило, з навчанням. Здібності хо­роші, до справи ставляться сумлінно. Навчаються непогано, умовно їх можна назва­ти «хорошистами». Найголовніша їхня характерна риса — невпевненість у свой силах.

У чому ж виявляється невпевненість «невпевнених»? У перепадах не лише на­строю, а й результатів роботи. У період підйому вони активні, сумлінно роблять усе. що від них вимагається, кмітливі. І тільки-но температура емоційного стану падає, виникає стан, у чомусь схожий на депресію, їх важко впізнати. Навчальні обов'язки вони виконують за формулою «Очі бояться — руки роблять», але це вже не та робота Якщо не помітити цей стан, не розібратися в його причинах, депресія може затягти­ся, стати хронічною...

...А зараз поставимо оперативніше запитання: як працювати з «невпевненими»? Я зупинюся на найцікавіших, нестандартних способах, побудованих на психологіч­них пошуках шляхів до дитини.

Емоційні погладжування

Уселити дитині віру в себе, доторкнутися рукою до її плеча, простягнути їй на долоні своє оголене серце, відкрите для добра і співчуття, — це і є сутність того, що умовно називається емоційним погладжуванням. Приховувати нічого. Не кожен учи­тель у змозі застосувати цей спосіб. Характер не той, темперамент, емоційна виразність не цілком відповідають. Не кожному дано. Але прагнути цього, шукати своїх шляхів емоційного контакту з дітьми може і повинен кожний, хто присвятив себе цьому ре­меслу. Саме ремеслу. Воно вимагає професіоналізму у всіх виявах.

Анонсування

Ідеться про ті випадки, коли вчитель заздалегідь попереджає школяра щодо май­бутньої самостійної, контрольної роботи, майбутньої перевірки знань. Попереджає не просто так. Інакше цей спосіб можна було б назвати випереджувальним контролем. Зміст анонсування в попередньому обговоренні того, що повинна буде зробити дитина: по­дивитися план твору, прослухати перший варіант майбутньої відповіді, разом дібрати літературу до виступу тощо. Чимось це нагадує репетицію майбутньої дії. «Невпевне­ним» така підготовка створює психологічну установку на успіх, дає впевненість у силах.

А який вигляд це матиме з етичного погляду? Як це буде сприйматися іншими учнями? Чи не схоже це на милиці, що підпирають слабку, але здатну ходити людину? Чи не скидається зазначений спосіб на елементарну змову? Приблизно такий комп­лекс запитань зазвичай виникає в моїх опонентів на лекціях і семінарах. Відповідаю коротко і категорично: «Не схоже, не нагадує, не скидається». І сприймається так, як треба, якщо робити це грамотно, тактовно...

«Зневірені», або Історія Максвелла

Дивно звучить назва цієї групи. Ми ведемо розмову про «здійснену радість», а тут з'являються якісь «зневірені». Нагадую, що ситуація успіху розглядається тільки в нероз­ривній парі: успіх — неуспіх. Неуспіх школяра — результат нездійсненої радості; перебо­роти неуспіх — означає створити умови для того, щоб радість усе-таки відбулася.

Хто вони такі, зневірені? ... Повчальний приклад з життя великого фізика Джей­мса Максвелла.

У Максвелла в академії відразу ж з'явилося прізвисько — Дурило. Він, здавалося, анітрошки не був ним обтяжений, але з тієї пам'ятної зустрічі зі своїми майбутніми однокласниками не шукав зближення з ними, обираючи самотність. Час від часу він із незворушним обличчям кидав якісь фрази, саркастичні зауваження, здебільшого не зрозумілі оточенню. Його успіхи в класі були зовсім не блискучими. Учитель грець­кої містер Кармайкл вважав своїм першим завданням розсаджувати учнів відповідно до їхніх шкільних успіхів, і Джеймс ніколи не сидів попереду. Він сидів десь у середніх чи навіть задніх рядах і під ритмічне бурмотіння... думав про щось своє. Він легко міг би виконувати завдання краще, але дух змагання в малоприємних заняттях був для нього просто далеким. У досліджуваних грецьких дієсловах він убачав лише трупи слів, залишки мертвої мови. Навчання посувалося дедалі гірше, його відсаджували далі й далі назад, до щораз агресивніших сусідів, котрі віддавали усі свої сили і здібності зну­щанню над Джеймсом¹.

Нелегко доводиться таким школярам в оточенні однолітків навіть через суто зов­нішню розбіжність у смаках, у манерах триматися, одягатися, висловлювати думки, словом, виглядати «як усі».

Максвеллові пощастило. Наводжу останній уривок із цієї книжки. Але раджу: прочитайте її повністю. Вона заслуговує на те.

Тим часом у школі почали геометрію: її, як і всі інші математичні дисципліни, вів містер Глоаг, добра людина, природжений учитель. Містер Глоаг жартував, але містер Глоаг і вимагав. Він домагався бездоганної суворості й чіткості математичних доказів, змушуючи виводити всілякі «наслідки» з теорем. На уроках містера Глоага Максвелл був першою людиною. Жоден учень, навіть кращий учень академії Льюїс Кампбел, не міг змагатися з ним у кмітливості, гостроті розуму, оригінальності доказів. Коли настав час іспитів, учні академії були вражені: Дурило став одним з перших²...

Історія Максвелла дуже нагадує сюжет казки «Бридке каченя». Саме так я й хотів би назвати цю складну педагогічну ситуацію. Причому це найщасливіша ситуація. Андерсенівське «бридке каченя» було заздалегідь «приречене» на ситуацію успіху. Адже воно було народжене лебедем! Рано чи пізно в тій чи тій пташиній зграї все одно ро­дичі мали впізнати його, взяти із собою. Його самопізнання неминуче пройшло б шлях від бридкого каченяти до красеня лебедя.

А Максвелл та багато інших «бридких каченят» людських товариств? Так, талант може бути, але талант ще не все. Потрібні умови, щоб він розквітнув, необхідно, щоб хтось повірив у нього, захотів би допомогти зіпнутися на ноги, допомогти розцвісти. Не зустрінься на шляху Максвелла вчитель математики Глоаг, хто знає, як би далі склалася доля цього дивакуватого Дурила. «Бути чи не бути?» — саме так стояло запи­тання. На щастя, вдалося «бути». Талант плюс праця, плюс удача дорівнюють успіху. Але не гарантовано, не завжди.

Тут потрібна допомога педагогів, колективу, що підтримають таке прагнення, зможуть уселити впевненість у свої сили, не дати «потонути». Якими способами? Відповіді на це та шші запитання будуть подані в описі інших видів ситуацій успіху. У відриві від них технологію допомоги «зневіреним» розкривати важко. Доведеться по­вторюватися. Це непродуктивно.

Несподівана радість

На перший погляд, тут усе ясно. Несподівана радість — це почуття задоволення від того, що результати діяльності людини (школяра) перевершили його очікування. А якщо розібратися глибше? Чи все так ясно? У чому несподіванка цієї радості? Чи може радість взагалі бути несподіваною, якщо весь педагогічний процес повинен бу­дуватися на очікуваннях цієї «завтрашньої радості»? І навчання школярів націлене на очікування успіху.

З педагогічного погляду (а ми лише з такого і можемо її розглядати!) несподівана радість — результат продуманої, підготовленої діяльності вчителя. Виходить, для нього тут немає і не повинно бути нічого несподіваного. Він, звісно, може радіти разом з учнем його досягненням, але ж сам добре знає, що ці досягнення ним були запрогра­мовані. Виходить, несподівана радість тільки для учня.

її може народити результат, якого дитина не очікувала, обмежуючи свої можли­вості неусвідомленою чи усвідомлено передбачуваною межею; не очікувала, знаючи рівень вимог цього вчителя; не очікувала, побоюючись упередженого до себе став­лення вчителя; не очікувала, бо не хотіла такої радості, віддавала перевагу ролі «сіро­го», середнього учня...

Прийом «Даю шанс»

Це важкий спосіб. Що означає — дати шанс? Чи правильно говорити взагалі про якийсь шанс? Шанс — це, дотримуючись традиційного розуміння, якась щаслива мить, випадок, вдалий збіг обставин, нарешті, зоряна година людини, котру не мож­на згаяти. Згаєш — і «потяг рушить»! Шанс у педагогіці щось істотніше — прогаяти його тим більше не можна. «Зоряна година» людини — поняття одиничне. Шанс з позицій педагогіки — поняття множинне, а мінімальна його величина — пара: учитель-учень, учитель-група, учитель-колектив.

Шанс учня — це практично завжди й шанс учителя, оскільки для його реалізації потрібні зусилля обох сторін. От чому поняття «шанс у педагогіці» і «педагогічний шанс» хоча й різні, але невідривні один від одного. Без зусиль учителя недосяжна радість учня, без радості учня немає щирої радості вчителя. Зловтішна посмішка вчи­теля, котрий побачив учня, що ридає через двійку, задоволення педагога, який зму­шує вихованців тремтіти від нещадної кари за найменші недогляди, перебувають да­леко за межами педагогіки. Співробітництво в тому й полягає, що вчитель та учні спільно роблять одну справу, спільно знаходять шанс, разом його реалізують.

І все-таки про який шанс ідеться, що малося на увазі? Ні про що інше, як про заздалегідь підготовлену педагогами (чи окремим педагогом) ситуацію, за якої дити­на отримує нагоду зненацька, а може, вперше розкрити для самої себе власні можли­вості — якийсь бік якщо не таланту, то принаймні схованої дотепер здібності. Таку ситуацію вчитель може не готувати спеціально, але його виховний дар виявиться в тому, що він цей момент не втратить, правильно його оцінить, зуміє якось матеріалі­зувати...

(Белкин