Урок на Всеукраїнський конкурс «Найкращий конспект уроку з позакласного читання сучасної української  літератури у 5-9 класах

Тема уроку: Богдан Жолдак. «Капосні капці». Бесіда з позакласного читання .

         Мета уроку: Ознайомити п’ятикласників із цікавими сторінками життя  і творчості Богдана Жолдака, опрацювати ідейно-художній зміст кіноказки «Капосні капці», з’ясувати тематичну спрямованість,  продовжити роботу над дослідженням особливостей літературної казки. Розвивати навички виразного читання,  вміння логічно мислити, узагальнювати, співставляти, робити відповідні висновки,  визначати життєві позиції  головних персонажів  казки,  аналізувати їх поведінку.  Формувати життєві компетенції (соціальні, комунікативні, мотиваційні, функціональні). Виховувати  інтерес до творчості  сучасних  дитячих  письменників,  почуття пошани і поваги до історичного минулого рідного краю, до наших предків, любов до України, інтерес до історії українського народу.

         Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

         Форма проведення уроку: Урок –подорож з елементами дослідження.

         Обладнання уроку: Портрет Богдана Жолдака, текст твору,  ілюстрації до казки, карта Києва часів князювання Володимира, виставка творів сучасних дитячих письменників.

      На дошці епіграф: «Поставимо дім на диво усім,

                                        наробим вікон з чотирьох сторон.

                                        Як одно вікно на чистеє поле,

                                        А друге вікно на синєє море…

                                        А третє вікно на зелений бір,

                                        Четверте вікно на широкий  двір».

                                        

                                                                                             

Перебіг уроку

І. Привітання.

         Любі друзі! Світ дивовижний вас вітає –

Всіх тих, хто вдумливо читає,

І тих, хто любить мандрувати

Та прагне більше пізнавати.

Долати знань високі мури

Вас кличе світ літератури

                            (Є. Межелайтіс)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

Діти! Прочитайте епіграф до нашого  уроку.

-         Пригадайте значення  слова епіграф (влучний вислів, який  розкриває тему та головну думку твору).

-         Як ви розумієте ці поетичні рядки?

      Примірні відповіді:

-         Я думаю, що  «дім на диво усім» - це найголовніше місто України – Київ.

-         Чотири  краєвиди – це наша неосяжна Україна  з  її   безмежними полями, глибокими морями, зеленими лісами та  великими містами.

     -   Спробуйте  передбачити, про що йтиметься в казці.

     Ш. Повідомлення теми та мети уроку.

     Сьогодні на уроці  ми познайомимося з кіноказкою відомого сучасного письменника Богдана Жолдака «Капосні капці», в якій він  змалював Київ за часів Володимира. Ви дізнаєтесь, як кияни  захищали своє місто від ординців, як вони відбудовували  його.

-         Запишіть тему уроку ( тема записана на дошці).

-         А ще Ви дізнаєтеся про відомого сучасного українського  письменника  Богдана Жолдака. Ми опрацюємо ідейно-художній зміст кіноказки «Капосні капці», з’ясуємо тематичну спрямованість, основну думку, продовжимо роботу над дослідженням особливостей літературної казки,  будемо працювати над розвитком навичок виразного читання,  будемо  вчитися визначати життєві позиції головних персонажів, аналізувати їх поведінку.

2.Словникова робота.

(учні читають ланцюжком записи на дошці)

-   князь Володимир ............( київський князь, який запровадив християнство в Україні – Русі):

-   князь Володимир …………(зміцнив українську державу);

-  досягнення князя Володимира............(будівництво Десятинної церкви, створення перших українських грошей);

-   Золоті Ворота – головні (урочисті ворота давнього Києва);

          -   Перун – бог грому і блискавки;

-   орда – назва союзів кочових племен під владою хана, військо кочовиків тюркських і монгольських народів.

ІУ. Актуалізація опорних знань.

      1.Коротка розповідь про Богдана Жолдака.

      Жолдак Богдан Олексійович – відомий український письменник, писав оповідання, сценарії, п’єси  для фільмів.

      Народився письменник 13 лютого 1948 року в Києві, батько письменника Жолдак Олесь Іванович, мати – поетеса Єва  Устимівна Нарубіна. Закінчив філологічний факультет Київського Національного університету ім..Т.Шевченка (1972). Був ведучим кількох телевізійних програм на УТ-1 та на каналі  1+1. Працює на кіностудії «Рось», викладає сценарну майстерність на кіно факультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України.

      Для дітей написав такі твори: «Капосні капці», «Казкарик, або Казковий конструктор», «Коли генії плачуть», «Гаряча Арктика» та інші.

У. Сприйняття і засвоєння учнями  нового матеріалу.

1. Робота над змістом казки «Капосні капці».

      1.1. Діти! Давайте спробуємо заглянути в казку «Капосні капці». Зробимо це за допомогою подорожі. Дружно сідаймо на килим-самоліт, він помчить нас у казку, перенесе в часи князювання  князя Володимира.

     Але ми попали  в надзвичайну ситуацію. Для того, щоб відчинити  двері в казку, потрібно дати відповіді на запитання  (метод «Мозкова атака»):

      -   Яка казка називається літературною?

 -  Які казки сучасних  дитячих письменників Ви читали? («Стефа і її Чакалка» Івана Андрусяка, «Паперовий ангел» Ольги Бусенко,  «Ліза та Цюця П.» Лариси Денисенко,  «Хлюсь та інші» Лесі Вороніної

           -    Які  особливості літературної казки ?

           -  Скажіть, хто з українських письменників  вже розповідав про пригоди  Абу-Касима та його капці?

           Так, Іван Якович Франко переповів сповнену дивовижних пригод східну історію про Абу-Касимові капці, котрі завдали чимало клопотів їхньому власникові, аж доки, врешті-решт, звели його в могилу.

      Богдан Жолдак в казці «Капосні капці»  продовжив історію про оті злощасні капці, які доля занесла в Україну, і тут  із ними було багато мороки.

      Молодці! Ви добре справилися з цим завданням. Готуючись до сьогоднішньої подорожі, ви малювали ілюстрації, оформили словнички незнайомих слів та пам’ятки для виразного читання, вони у Вас на партах.

      Трохи пізніше ми будемо працювати у групах. Отримайте, будь ласка, завдання.

      Отже,  перешкод на шляху до казки немає. Ми …  в казці.

       Слухайте уважно. Читання  учителем початку казки до слів: «Оце звідси й по

     1.2. Бліц-опитування.

      -     Про що йдеться у казці?

      -     Хто є герями твору?

      -     Де відбуваються події казки?

      -     Що у творі фантастичне, а що реальне?

 -    Як Касим Абу та Хакім потрапили до Києва?

 -   Зачитайте   опис Києва від слів «Здригається на своїх пагорбах далекий квітучий і стародавній Київ. Якщо озирнути його з висоти пташиного польоту, то виходить нічого гарнішого на Земля ніколи й не існувало».

-         Хто з вас був у Києві? Чим місто захопило Вас?

-         З якої родини був парубок Омелько? З чого це видно?

-         Як відсутність чобіт  вплинула на відношення до нього дівчини Одарки,  яку він кохав?

-         Опишіть ординців, які напали на Київ;

-         Зачитайте епізод від слів: «Так що й не почув, як за його спиною раптом великими жаринами спалахнуло й запалало усеньке рідне місто – орда зі сходу дерлася до Києва крізь Львівські Ворота»;

-         Як капці потрапили до Омелька?

-         Усно опишіть, як оборонці міста вибили ординців із сусідньої вулиці;

-         Зачитайте,   як  підвівся Київ із обпалених руїн;

-         Яке значення  мала обрядова пісня,  поклоніння ідолу-Перуну?

-         Якої мороки завдали капці Омелькові?

-         Назвіть елементи фантастики в творі

-         Опишіть  суд за часів Володимира;

-         В чому підступність Касима Абу?

-         Схарактеризуйте киян під час повені;

-         Як описано хрещення киян?

-         За що Омелька засудили на смерть?

-         Як ординцям вдалося вдертися  в Київ? (Касим Абу  зробив дерев’яну мапу, яка прислужилася нападникам);

-         Яким способом рубалися ординці?

-         Що допомогло Омелькові вправно одбиватися ? (Хлопець, тримаючи на плечах шибеницю, на якій його щойно мали повісити, швидко зрозумів, що, крутячись таким великим знаряддям, можна вправно одбиватися. «Обертовою шибеницею» Омелько розтрощив злощасну дерев’яну мапу Абу Касима, яка так прислужилася нападникам, а також «обертова шибениця» влучила в око ординцеві». Шалено крутиться Омелько всередині вогненного потоку, аж мотузка почала тліти. Він трощить орду, так що аж полум’я перепалює мотузку од петлі» (с.66) Капці додають моці Касяновим ногам. Крутячись вихором, вони обертають шибеницю так, що вона, мов пропелер, прокладає шлях Омелькові на Андріївський пагорб.

-         В чому проявилася кмітливість  Омелька? (Він запропонував  гончарам закотити угору  на узвіз свої важкі гончарні вози, на ходу наповнюючи їх  уламками кераміки і шкалками. А потім вози штовхали униз крутосхилом узвозу. Набираючи шаленої швидкості,  вози з макітрами та  скляними суліями гучно влучали в самісіньку гущавину ворогів, розбризкуючи їх, розкидаючи, гасячи їм смолоскипи .  Захисники на горі вибивали із-під підмурків новобудови підпори, і важкі колоди також котилися з узвозу, «стрибаючи» на ворога»);

-         Як Омельку вдалося врятувати з  вогненної стіни Одарку та інших заручників?

-         Як Ви гадаєте, що допомогло змінити зовнішність Омелька?

-         Зачитайте епізод, в якому замальовується участь в боротьбі з ординцями князя Володимира, його підлеглих, вельможних гостей.

-         Що допомогло похитнути силу ворожу і відступити до розчинених Золотих Воріт?

-         Чим закінчується кіноказка?  (Відбудовою Софії Київської);

-         Кому поставлено пам’ятник посередині давнього міста Києва?

-         Прочитайте останні рядки твору: («Що відтоді на Київ ніхто з ворогів не нападав. Ну, хіба деколи. Бо тут, головне, тепер змагається любов із коханням – хто кого переможе. На тому й стоїмо»);

-         Як Ви розумієте зміст цих рядків?

-         Що Ви відчули під час читання?

-         Який випадок був найбільш хвилюючим?

Вчитель:  Ось і побували ми в казці.

     -   Чи сподобалася вона Вам?

     -  Хто з героїв найбільше запам’ятався?

     1.3. Жанр твору. Поняття про кіноказку.

     2. Робота в групах.

     Першим надаємо слово групі, яка досліджувала ознаки літературної казки в творі.

      Керівник 1 групи відповідає на питання:

      -    Яка казка називається літературною? Чи можна сказати, що «Капосні капці» - літературна казка. Доведіть свою думку.

      -   Які ознаки літературної  казки ви помітили у творі  «Капосні капці»? 

      -   Як починається і закінчується твір?

-         Що є фантастичного в казці? ( фантастичні персонажі: відьма Секлета, русалки; перетворення відьми на Одарку, Омелька -  на красеня; Касим-Абу тупає ногою – і світ здригається;

Керівник П групи. Ми досліджували життєву позицію парубка Омелька.

     Омелько – бідний хлопець, він кохає  гарну дівчину Одарку, мріє про неї. Коли на Київ напали ординці, Омелько виявив мужність, кмітливість. Він порадив киянам, як подолати ворога. Врятував із вогненного кола не тільки кохану, а й  інших людей. Омелько приймав участь у відбудові Києва.

           Вчитель: Діти, скажіть, чим приваблює нас Омелько?  Чому, на Вашу думку  перемогло кохання Одарки до Омелька?

           Третій групі було завдання  проаналізувати пісні, які зустрічаються у творі, і з’ясувати їхнє значення для розкриття теми та ідеї твору.

       Керівник Ш групи: В казці є  українські народні пісні. Це  обрядові пісні («на полі береза стояла, за вітром гілля розпускала, а гілля та злотом дзвеніло, а листя та сріблом шуміло»), про кохання («в твоє віконце гляне світання, ти ж моє сонце, моє кохання»), гумористичні («капосні капці , ви мої, наробили клопоту ви мені»), про боротьбу українського народу із загарбниками («а вже біжать теслі з сокирами, а ще ковалі з молотами, а косарі з косами, а юнацтво зі серпами, а молотарі зі ціпами і вже косять ту орду й молотять»), про мирне життя («поставимо дім на диво усім, поробим вікон з чотирьох сторон»). Я вважаю, що уривки з народних пісень яскравіше допомагають розкрити тему та ідею твору

      VІ .Закріплення знань, умінь і навичок учнів

1.     Проблемні питання для учнів (Займи позицію»).

  -   До якого жанру відноситься твір «Капосні капці»? Доведи свою думку.

  -   Чим сподобалася  вам казка?

-   у чому ви хотіли б бути схожими на Омелька?

2. Робота над виразним читанням. Використовуючи пам’ятки «Основні засоби виразного читання»,  підготуйте для читання  один із уривків.

  2. А тепер давайте повернемося до нашого проблемного питання, яке я поставила на початку уроку.

     

       VІІ.Домашнє завдання:

        Середній рівень: Виписати з казки «Капосні капці декілька речень про Київ».

   Достатній, високий рівні:  написати  твір-мініатюру  «Мої враження від казки «Капосні капці:» 

УІ. Підсумки уроку.

 Метод «Мікрофон».

-         Що корисного ви візьмете для себе із цього уроку?

-         Який момент на уроці найбільше сподобався?

-         Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

     

Відгук на книжку «Хлюсь та інші» Лесі Ворониної

      У мене в руках  книжка «Хлюсь та інші» Лесі Ворониної. Як завжди гортаю сторінки, розглядаю малюнки. Привертає увагу  один  з перших : в  гнізді сидить письменниця (це її робоче місце) , біля неї – голубий папуга, а нижче -  якась дивовижна істота . У мене  зразу ж  виникає  бажання дізнатися про героїв книжки, захотілося прочитати всі історії.

      Хто ж такий Хлюсь? Виявляється, це водяничок, який відкрив дівчинці Мар’янці таємницю підводної печери. Чому саме Мар’янці? Бо вона любила рідну природу, річку свого дитинства Стугну,  була фантазеркою. Саме ця дівчинка могла врятувати від забруднення річку Стугну.

      Наші герої попадають в пастку до  Подвійного, напівлюдини – напіврибини, який мав псевдонім Оселедець. Ця почвара хотіла знищити ріки, озера, перетворити їх на суцільний оселедцевий рай. Але  Мар’яна перемагає потвору, хлюпнувши на неї джерельною водою.

      Як бачимо, добро, як завжди, перемагає зло. Та  й без доброго ставлення до навколишнього світу, мабуть, не народилася б така чудова казка,  як «Хлюсь та інші».

      В наступній історії «Пригоди голубого папуги» розповідається про папугу Антося,  якого бабуся навчила говорити. Але Антосеві                                                                                                   приснився сон, що кіт Кузьма хоче його з’їсти, і він тікає.. Потрапивши  в метро,  Антось зустрічається з тваринами, які або набридли людям ,  або  їх «забули» перевезти на нову квартиру.

      З оповідання «Таємниця чорного озера» ми дізналися про дивовижних істот – прибульців з космосу Круця та Дрона, які розповіли про небезпечну міжгалактичну подорож. Білі жаби насправді – прибульці з іншої планети. Сплять вони головою донизу, щоб зберегти вічну молодість.

      Отже, світ, в якому ми живемо, незвичайний. Треба тільки уважніше придивитися. Можливо,  і ми побачимо маленьких кумедних чарівних істот, які посміхнуться -  і нам стане радісніше жити.

Відгук на книжку «Паперовий янгол» Ольги Бусенко

      Книжка, яку я щойно прочитав, називається «Паперовий Янгол». А написала її  сучасна письменниця Ольга Бусенко. Складається вона з дванадцяти  казочок. Вигадала ці історії та створила до них ілюстрації дівчинка Яринка. Своїм пензликом вона вимальовувала  на аркушику дерево, а на самому  вершечку – янгола. Паперового янгола. Чому саме янгола?  Я думаю, що янгол повинен охороняти персонажів, яких змальовувала маленька письменниця.

       З  першої історії «Про паперового янгола» ми дізналися, що у відомої  художниці був паперовий янгол, якого їй подарувала дорога їй людина. Янгол добрий, на його вустах завжди сяяла посмішка. Він пишався тим, що жив в оточенні милих людей. Але одного разу в кімнату залетів вітер, підхопив паперового янгола і поніс за вікно. Старий клен піймав янгола, а дівчинка Яринка помітила його і стала його власницею. Їй не хотілося розлучатися із знахідкою. Кожного дня вона читала Янголу книжки. Гуляючи з бабусею у ботанічному саду, дівчинка проявила мужність і віддала його художниці. Вдячна жінка подарувала  чемній дівчинці такого ж ангела.

      Схвилювало мене  оповідання «Пан Хо-Хо та пан Хе-хе», в якому розповідається, як маленьке цуценя повернуло до життя  пана Хо-Хо, який не любив дітей,  був невдоволений, коли щебетали пташки, ніколи не посміхався. Пізніше пан познайомився з такою ж одинокою жінкою і став радіти життю. Прочитавши  цю історію, я зробив висновок: треба  бути уважними до людей, які живуть поруч, треба поспішати жити, радіти кожному дню.

Відгук на пригодницьку історію «Ліза та Цюця П.» Лариси Денисенко

                                                      Фантазіє!

                                                      Якби тебе людська душа не знала,

                                                      Було б життя, як темна ніч, сумним!

                                                                                          Леся Українка

      Чи любите Ви фантазувати? Гадаю, так. Отож, пропоную Вам помандрувати в фантазійно-дивовижний світ пригодницької історії «Ліза та Цюця П.» відомої сучасної письменниці Лариси Денисенко.

      З перших сторінок книги ми знайомимося з  дівчинкою Лізою, якій наснилася невідома істота, схожа трохи на парасольку, трішечки на ялинку з ручками і ніжками. Це була Цюця П. Сама ж Ліза пояснила ім’я своєї фантазії так:   П – прізвище,   Цюця – цюдова цяця. Дівчинка намалювала Цюцю і вирішила розшукати героїню свого сну.

      В цей же час на іграшковій фабриці майстриня Бездоганна Ганна з мотлоху виготовила іграшку, яка наснилася Лізі,  і назвала її також Цюця Перша.  Та, на жаль, зла прибиральниця, викинула симпатичне створіння. Трохи пізніше Ганна зустрінеться з Лізою та її друзями,  і вони   подумають, як і де шукати кумедну   Цюцю П.

      Я ж пропоную всім вирушити в подорож з Цюцею та її друзями до мудрого старого крука і дізнатися, ким вона є?

       Мені сподобалася повчальна історія про змагання жаб і воронів. Кваки і кари  жили  у мирі на планеті Ква-кара, з повагою ставилися один до одного. Згодом вони почали змагатися, хто зробить найкращі повітряні або підводні фігури. Чаклун  Ква-кара, який створив їх планету, хвалив усіх, йому подобалося усе. Тоді кваки та кари вирішили позмагатися у словотворенні. Кваки вигадали такі слова як КВАсоля, морКВА, КВАдрат, антиКВАр,  аКВАланг,, КВАртал,, КВАртира, КВАс.  Кари  «зліпили» не менше слів:  КАРтопля, КАРета, ліКАР, плітКАРка, КАРась, КАРате...  Вони утворювали й інші слова та все не вгамовувалися. Тоді  чарівник Ква-кар  втомився і зробив так, щоб кари могли вимовляти тільки кар, а кваки – ква.

      Сьогодні,  коли я чую в повітрі «кар», а біля річки  - «ква», мені

                                                           - 2 -

здається, що  то і  досі поміж  нащадків жаб і воронів   тривають суперечки, хто і скільки слів подарував Всесвіту.  А своїм друзям хочеться сказати: «Друзі,  змагайтеся , але  ніколи не  зазнавайтеся!»

      Цюця була мрійницею. Їй здалося, що існувала не тільки планета Ква-кар,  Можливо,  була ще й планета Гав-мур, де мешкали гави та мури, які згодом перетворилися на собак та котів. Вона вважала, що назву  рослині ГАВортії (схожа на кактус) дали саме гави,  а коти вигадали слово МУРеція (квітка із жовтими пелюстками у вигляді парасольки).       

      Неодмінно запропоную своїм друзям позмагатися у словотворенні слів із складами ГАВ-, МУР-. Думаю, буде цікаво!

     Зацікавила мене розповідь Антик-кара про походження камінців. Тепер я знаю, що бурштин – це сльози сосон, що перетворилися на камінь від поцілунку Сонця. А малахіт знайшов свою назву завдяки тому, що за кольором нагадував листя квітки мальви, яка грецькою мовою звучить як малах.  Бірюза походить  від перського слова

 піруз, що означає перемога. Корали походять від грецьких слів кура балос, що означає – морські феї…  Цюці  сподобалося, що вона може бути кораловою морською феєю. Але мудрий ворон сказав: «У камінців, дитинко, є душа. Вони вміють зберігати чужі таємниці. Однак у камінців немає серця. У тебе ж серце є. Добре  та тепле серце, яке реагує на всі життєві ситуації і яке дуже любить своїх друзів. Відтак, ти не камінь». Як би я хотіла, щоб у мене була подруга з таким же добрим та теплим серцем, як у Цюці.

      Прочитавши книгу «Ліза та Цюця П.», я зрозуміла багато речей. По-перше, треба поспішати робити добро, любити своїх друзів і намагатися не сваритися. По-друге, кожний іноді, може наробити дурниць. Головне – схаменутися й далі поводитися інакше. По-третє,  ганебно – глузувати із беззахисного чи ображати будь-кого. Ганебно – брехати чи підлабузнюватися».

      Хочу порадити прочитати цю книжку  всім, хто любить пригоди.