Урок №

Тема. Урок розвитку  мовлення. Написання есе  на тему «Земле барвінкова, дай мені здоров’я!»  в публіцистичному стилі з використанням речень зі звертаннями та вставними словами

Мета:

 Знаннєва складова: ознайомити  учнів з новим видом твору – есе,

Діяльнісна складова: розвивати вміння висловлювати свою думку, обґрунтовувати її, виражати своє ставлення до предмета висловлювання, Цінннісна складова:  ставитися до здоров’я як до загальнолюдської цінності, виявляти  здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя, цінувати  гармонійну єдність людини з природою, усвідомлювати  необхідність дбайливого ставлення, збереження й відновлення природного середовища; мати свій погляд на дискутовану проблему, дискутувати, аргументуючи свої думки;

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання уроку:  

                                                     Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

      Завдання сьогоднішнього уроку скласти і записати  есе на тему «Земле, барвінкова, дай мені здоров’я» в публіцистичному стилі з використанням речень зі звертаннями та вставними словами.

ІІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

      Бліц-опитування:

які стилі мовлення Ви знаєте?

назвіть ознаки публіцистичного стилю;

дайте визначення звертання;

наведіть приклади звертань;

які слова називаються вставними;

наведіть приклади вставних слів

ІУ.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

      Прийом «Мікрофон» 

   Діти, поміркуйте, для чого вам потрібно вчитись складати  твори?

   Підсумок вчителя. Так, діти. Реалії сучасного життя вимагають від кожної людини грамотно висловлювати свої думки, аргументувати їх, відстоювати власну позицію.

У.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

      Слово вчителя. Поняття про есе.  Есе являє собою унікальний літературний жанр. По суті, це будь-який  короткий твір, написаний в приватному порядку з якого-небудь питання. Ключовою особливістю есе є його авторське оформлення – на відміну від стилів наукових та публіцистичних, що мають строгу специфікацію стилістики.

      Есе – це начерк, міні-твір, невеликий за обсягом, в якому є висловлення власної думки про любий предмет, своїх відчуттів, ставлення до світу.

      Прийом «Кубування». Визначення теми есе.

      Діти, Вам, мабуть, цікаво,  про що будемо писати есе? Допоможе  знайти відповідь куб.

Робота в групах.  Об’єднайтесь в чотири групи. Пам’ятайте про злагоджену роботу, уміння вислухати кожного.  Домовтесь, хто буде робити записи. Я озвучу  для кожної групи по дві підказки. Ваше завдання: здогадатися , про що йдеться, і свої припущення записати.  Відповіді повинні бути повними

1 підказка:  загальнолюдська цінність; найвища цінність …  (здоров’я);

2 підказка:  кожна людина повинна дотримуватися…( здорового способу життя)

3 підказка:  змолоду  треба берегти…(здоров’я)

4 підказка:  перебування на природі значно покращує…(здоров’я)

5 підказка:  найкращі ліки може дати лише сама…( природа)

6 підказка:  ідею гармонії людини і природи проголошують у своїх творах…(П.Г.Тичина, В.М.Сосюра, М.Коцюбинський…)

7 підказка: люди закінчують свої розмови, вітаються, бажаючи один одному… (здоров’я)

8 підказка:  найбільше багатство… (здоров’я»);

      Заслуховування відповідей

1 група.  Ми вважаємо, що  найвища загальнолюдська  цінність – здоров’я.

                Кожна людина повинна дотримуватися  здорового способу життя.

2  група. Здоров’я треба берегти змолоду.

                Значно покращує здоров’я перебування на природі .

3  група.  Ми згодні , що найкращі ліки може дати лише сама  природа.

                 Ідею гармонії людини і природи проголошують у своїх творах багато письменників, а саме: П.Г.Тичина, В.М.Сосюра, М.Коцюбинський.

4 група.   Коли люди вітаються або закінчують свої розмови, вони бажають один одному здоров’я.

                Найбільше багатство - здоров’я.

       Отже, про що ми будемо писати? Правильно, про здоров’я,  а тема нашого есе  «Земле барвінкова, дай мені здоров’я».  У творі використаємо речення із звертаннями та вставними словами.

      Правила написання есе.

Для написання есе потрібно пройти 4 етапи

1 етап – збір інформації за проблемою

2 етап -  аналіз інформації

3 етап – виявлення власної точки зору

4 етап – викладання власної думки                                                                       Завдання для збору інформації                                                                                  -  Поміркуйте, чому  твердження  «Здоров’я — найвища цінність» є правдивим?

-  Чому кожна людина  повинна дотримуватися здорового способу життя?

-  Чому найкращі ліки може дати лише сама природа?

-  Що покращує перебування на природі?

-  Які твори про гармонію людини і природи  ви читали?

-  Чому  твердження  «Здоров’я — найвища цінність» є правдивим?

       Пригадайте прислів'я, приказки про здоров'я:

«Найбільше багатство — здоров’я»; «У здоровому тілі – здоровий дух»; «Хто про здоров’я дбає, тому і Бог помагає», Здоров'я – найвища цінність»

     Аналіз інформації та написання твору в чернетках

     Зачитування учнями записаних есе

                                   «Земле барвінкова, дай мені здоров’я!»

      Здоров’я,  впевнена,  -  найвища  загальнолюдська  цінність.  Це дійсно так,   тому що тільки за наявності здоров’я  людина має силу та наснагу для справ, спілкування, творчості, для здійснення мрії.

      Кожна людина повинна дотримуватися  здорового способу життя. Майже всі знають  про це, але  не усвідом­люють. Молодь  марнує своє здоров’я, уживаючи наркотики, алкоголь. Сьогодні на здоров’я впливає   і динамічний ритм  сучасного життя, постійні стреси. На мою думку,  найкращі ліки може дати лише сама  природа  Перебування на природі може покращити здоров’я людини. Якби можна було  припасти до землі та попросити: «Земле барвінкова, дай мені здоров’я!».  Гадаю, земля відгукнулася б, потрібно лише  перебувати з нею в гармонії, шанобливо ставитися до неї, використовуючи її багатства. Земля потребує твоєї, людино, турботи та любові.

      Отже, здоров’я найдорожча цінність . Люди!  Замислюйтеся над своїм здоров’ям змолоду. А ще   зберігайте природу, будьте з нею в гармонії. І земля віддячить Вам.                                                                                                            УІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Обговорення написаних есе

УІІ. РЕФЛЕКСІЯ

Скласти сенкан  на тему «Здоров’я»

Здоров’я

Міцне, духовне

Зміцнювати, берегти, ставитися

Берегти здоров’я треба змолоду

Цінність

VІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

- Чи сподобався вам урок?

-  Пропоную вам гру «П’ять речень»: сформулюйте 5 реченнями , що нового дізнались на уроці?

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: відредагувати твори, записати їх в зошити

Урок № 

Тема уроку:  Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» . Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини

Мета уроку:    формувати в учнів предметні компетенції:    продовжити роботу над    опрацюванням    ідейно-художнього  змісту повісті «Таємниця козацької шаблі»; формувати поняття про важливість знань про історичне минуле нашого народу;

формувати ключові компетентності: продовжити роботу над  удосконаленням  навичок виразного  читання, переказу найяскравіших  фрагментів твору;  дискутувати про значення історичного минулого для сучасної людини; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо проблем, порушених у творі;  використовувати інтернет ресурси   для  своєї самоосвітньої діяльності;

 формувати емоційно-ціннісне ставлення :   формувати в учнів національну свідомість, патріотичні почуття,  громадянську позицію; усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; повагу до героїчного минулого нашого народу.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань і формування  вмінь

Обладнання:  портрет Зірки Мензатюк, повість «Таємниця козацької шаблі», презентація  «Важливість знань про історичне минуле нашого народу ( за повістю З. Мензатюк  «Таємниці козацької шаблі»»,    роздатковий матеріал, портрет козака;  епіграф на дошці  «Людина, яка не знає свого минулого ,  не варта майбутнього».(Гете)

Формат: “Перевернутий урок”

частина І (робота вдома) Самостійне опрацювання  матеріалів, які підготував учитель та розмістив їх в Інтернет-ресурсах 

 частина ІІ ( виконання практичних завдань) Робота над виразним читанням, переказом,   виконання вправ, обговорення проблемних питань уроку, дискусія

Перебіг уроку

І. Організація класу. Привітання

         Діти! Рада вас бачити. Сьогодні нас чекає  важливий матеріал.             

Хочу побажати Вам гарного уроку,

Щоб було цікаво  працювати,

Щоб хотіли всі відповідати,

Щоб допомагало  вміння міркувати.

І дванадцять балів легко заробляти!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Діти! Прочитайте епіграф до уроку «Людина, яка не  знає свого минулого ,  не варта майбутнього»

Як Ви розумієте ці слова?

      Так, діти. Людина, яка не знає минулого, - перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле . Сподіваюся повість «Таємниця козацької шаблі  нам допоможе.

   Давайте пригадаємо  маршрут родини Руснаків історичними місцями України в пошуках  реліквії -  козацької шаблі

     ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Виконання домашнього завдання 

  «Мозковий штурм            

-  Про що розповідається у повісті «Таємниця козацької шаблі?  ?( у повісті  зображується подорож сім’ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви)

-  Яка головна думка твору ?  (Головна думка -  утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму козаків; засудження  лжепатріотизму);

- Хто такі патріоти? Назвіть патріотів, з якими ви зустрілися в повісті (родина Руснаків – тато, мама, їхня донька Наталочка, історик  дядько Богдан,  патріотично настроєний привид, хлопці пластуни Северин, Наливайко, козаки .

  - А кого можна віднести до лжепатріотів?

- Які історичні пам’ятки України  згадуються у творі?                                                           ( у повісті згадується сім історичних пам'яток України: Тараканівський форт під Дубно, замок у Дубні, замок-палац у Підгірці, Олеський замок, фортеця у Кам'янці-Подільському, Хотинська фортеця та Козацькі Могили у Берестечку).

IV. Повідомлення теми та мети уроку

Отже,  тема нашого  уроку: « Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». . Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Запишіть  тему в зошити.

      Ми продовжимо роботу  над    опрацюванням    ідейно-художнього  змісту повісті «Таємниця козацької шаблі»,  будемо шукати відповідь на питання: «Чому треба знати і вивчати  історичне минуле нашого народу»: продовжимо  роботу над  удосконаленням  навичок виразного  читання, переказу найяскравіших  фрагментів твору, будемо  дискутувати про значення історичного минулого для сучасної людини; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо проблем, порушених у творі; продовжити роботу над    опрацюванням    ідейно-художнього  змісту повісті «Таємниця козацької шаблі»; формувати поняття про важливість знань про історичне минуле нашого народу;

формувати ключові компетентності: продовжити роботу над  удосконаленням  навичок виразного  читання, переказу найяскравіших  фрагментів твору;  дискутувати про значення історичного минулого для сучасної людини; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо проблем, порушених у творі,  використовувати інтернет ресурси                                                                       для  своєї самоосвітньої діяльності, підвищувати національну свідомість, патріотичні почуття,  громадянську позицію,  усвідомлення актуальність  цих понять у нашому житті; повагу до героїчного минулого нашого народу.

Ключове завдання уроку:  чому треба вивчати і  знати минуле свого народу?

                     

. V. Виконання практичних завдань

Бліц-опитування:

Що Ви дізналися про минуле нашого народу з повісті «Таємниця козацької шаблі?

Яке село України   згадується в повісті,  як місце безмежної хоробрості та слави запорізького козацтва?

 В якій області України знаходиться Берестечко? (Демидівський район Рівненська область)

Що  говорить мама Наталки на початку повісті про це село? ( «кожен порядний українець має побувати в  Берестечку). Чому це так важливо? с.19);

Що ви дізналися про це місце зі сторінок повісті? (Під Берестечком була найбільша козацька битва, тому, може,  тут хтось знатиме про реліквію

У який день сім'я Руснаків потрапила  у Берестечко?

Що вас найбільше вразило у оповідях про битву під Берестечком?-

 Де ж було знайдено старовинну шаблю?

 Як намагалися переконати того, хто знайшов шаблю, не продавати її абикому, щоб зберегти старовинну реліквію на батьківщині?

Урок на Всеукраїнський конкурс «Найкращий конспект уроку з позакласного читання сучасної української  літератури у 5-9 класах

Тема уроку: Богдан Жолдак. «Капосні капці». Бесіда з позакласного читання .

         Мета уроку: Ознайомити п’ятикласників із цікавими сторінками життя  і творчості Богдана Жолдака, опрацювати ідейно-художній зміст кіноказки «Капосні капці», з’ясувати тематичну спрямованість,  продовжити роботу над дослідженням особливостей літературної казки. Розвивати навички виразного читання,  вміння логічно мислити, узагальнювати, співставляти, робити відповідні висновки,  визначати життєві позиції  головних персонажів  казки,  аналізувати їх поведінку.  Формувати життєві компетенції (соціальні, комунікативні, мотиваційні, функціональні). Виховувати  інтерес до творчості  сучасних  дитячих  письменників,  почуття пошани і поваги до історичного минулого рідного краю, до наших предків, любов до України, інтерес до історії українського народу.

         Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

         Форма проведення уроку: Урок –подорож з елементами дослідження.

         Обладнання уроку: Портрет Богдана Жолдака, текст твору,  ілюстрації до казки, карта Києва часів князювання Володимира, виставка творів сучасних дитячих письменників.

      На дошці епіграф: «Поставимо дім на диво усім,

                                        наробим вікон з чотирьох сторон.

                                        Як одно вікно на чистеє поле,

                                        А друге вікно на синєє море…

                                        А третє вікно на зелений бір,

                                        Четверте вікно на широкий  двір».

                                        

                                                                                             

Перебіг уроку

І. Привітання.

         Любі друзі! Світ дивовижний вас вітає –

Всіх тих, хто вдумливо читає,

І тих, хто любить мандрувати

Та прагне більше пізнавати.

Долати знань високі мури

Вас кличе світ літератури

                            (Є. Межелайтіс)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

Діти! Прочитайте епіграф до нашого  уроку.

-         Пригадайте значення  слова епіграф (влучний вислів, який  розкриває тему та головну думку твору).

-         Як ви розумієте ці поетичні рядки?

      Примірні відповіді:

-         Я думаю, що  «дім на диво усім» - це найголовніше місто України – Київ.

-         Чотири  краєвиди – це наша неосяжна Україна  з  її   безмежними полями, глибокими морями, зеленими лісами та  великими містами.

     -   Спробуйте  передбачити, про що йтиметься в казці.

     Ш. Повідомлення теми та мети уроку.

     Сьогодні на уроці  ми познайомимося з кіноказкою відомого сучасного письменника Богдана Жолдака «Капосні капці», в якій він  змалював Київ за часів Володимира. Ви дізнаєтесь, як кияни  захищали своє місто від ординців, як вони відбудовували  його.

-         Запишіть тему уроку ( тема записана на дошці).

-         А ще Ви дізнаєтеся про відомого сучасного українського  письменника  Богдана Жолдака. Ми опрацюємо ідейно-художній зміст кіноказки «Капосні капці», з’ясуємо тематичну спрямованість, основну думку, продовжимо роботу над дослідженням особливостей літературної казки,  будемо працювати над розвитком навичок виразного читання,  будемо  вчитися визначати життєві позиції головних персонажів, аналізувати їх поведінку.

2.Словникова робота.

(учні читають ланцюжком записи на дошці)

-   князь Володимир ............( київський князь, який запровадив християнство в Україні – Русі):

-   князь Володимир …………(зміцнив українську державу);

-  досягнення князя Володимира............(будівництво Десятинної церкви, створення перших українських грошей);

-   Золоті Ворота – головні (урочисті ворота давнього Києва);

          -   Перун – бог грому і блискавки;

-   орда – назва союзів кочових племен під владою хана, військо кочовиків тюркських і монгольських народів.

ІУ. Актуалізація опорних знань.

      1.Коротка розповідь про Богдана Жолдака.

      Жолдак Богдан Олексійович – відомий український письменник, писав оповідання, сценарії, п’єси  для фільмів.

      Народився письменник 13 лютого 1948 року в Києві, батько письменника Жолдак Олесь Іванович, мати – поетеса Єва  Устимівна Нарубіна. Закінчив філологічний факультет Київського Національного університету ім..Т.Шевченка (1972). Був ведучим кількох телевізійних програм на УТ-1 та на каналі  1+1. Працює на кіностудії «Рось», викладає сценарну майстерність на кіно факультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України.

      Для дітей написав такі твори: «Капосні капці», «Казкарик, або Казковий конструктор», «Коли генії плачуть», «Гаряча Арктика» та інші.

У. Сприйняття і засвоєння учнями  нового матеріалу.

1. Робота над змістом казки «Капосні капці».

      1.1. Діти! Давайте спробуємо заглянути в казку «Капосні капці». Зробимо це за допомогою подорожі. Дружно сідаймо на килим-самоліт, він помчить нас у казку, перенесе в часи князювання  князя Володимира.

     Але ми попали  в надзвичайну ситуацію. Для того, щоб відчинити  двері в казку, потрібно дати відповіді на запитання  (метод «Мозкова атака»):

      -   Яка казка називається літературною?

 -  Які казки сучасних  дитячих письменників Ви читали? («Стефа і її Чакалка» Івана Андрусяка, «Паперовий ангел» Ольги Бусенко,  «Ліза та Цюця П.» Лариси Денисенко,  «Хлюсь та інші» Лесі Вороніної

           -    Які  особливості літературної казки ?

           -  Скажіть, хто з українських письменників  вже розповідав про пригоди  Абу-Касима та його капці?

           Так, Іван Якович Франко переповів сповнену дивовижних пригод східну історію про Абу-Касимові капці, котрі завдали чимало клопотів їхньому власникові, аж доки, врешті-решт, звели його в могилу.

      Богдан Жолдак в казці «Капосні капці»  продовжив історію про оті злощасні капці, які доля занесла в Україну, і тут  із ними було багато мороки.

      Молодці! Ви добре справилися з цим завданням. Готуючись до сьогоднішньої подорожі, ви малювали ілюстрації, оформили словнички незнайомих слів та пам’ятки для виразного читання, вони у Вас на партах.

      Трохи пізніше ми будемо працювати у групах. Отримайте, будь ласка, завдання.

      Отже,  перешкод на шляху до казки немає. Ми …  в казці.

       Слухайте уважно. Читання  учителем початку казки до слів: «Оце звідси й по

     1.2. Бліц-опитування.

      -     Про що йдеться у казці?

      -     Хто є герями твору?

      -     Де відбуваються події казки?

      -     Що у творі фантастичне, а що реальне?

 -    Як Касим Абу та Хакім потрапили до Києва?

 -   Зачитайте   опис Києва від слів «Здригається на своїх пагорбах далекий квітучий і стародавній Київ. Якщо озирнути його з висоти пташиного польоту, то виходить нічого гарнішого на Земля ніколи й не існувало».

-         Хто з вас був у Києві? Чим місто захопило Вас?

-         З якої родини був парубок Омелько? З чого це видно?

-         Як відсутність чобіт  вплинула на відношення до нього дівчини Одарки,  яку він кохав?

-         Опишіть ординців, які напали на Київ;

-         Зачитайте епізод від слів: «Так що й не почув, як за його спиною раптом великими жаринами спалахнуло й запалало усеньке рідне місто – орда зі сходу дерлася до Києва крізь Львівські Ворота»;

-         Як капці потрапили до Омелька?

-         Усно опишіть, як оборонці міста вибили ординців із сусідньої вулиці;

-         Зачитайте,   як  підвівся Київ із обпалених руїн;

-         Яке значення  мала обрядова пісня,  поклоніння ідолу-Перуну?

-         Якої мороки завдали капці Омелькові?

-         Назвіть елементи фантастики в творі

-         Опишіть  суд за часів Володимира;

-         В чому підступність Касима Абу?

-         Схарактеризуйте киян під час повені;

-         Як описано хрещення киян?

-         За що Омелька засудили на смерть?

-         Як ординцям вдалося вдертися  в Київ? (Касим Абу  зробив дерев’яну мапу, яка прислужилася нападникам);

-         Яким способом рубалися ординці?

-         Що допомогло Омелькові вправно одбиватися ? (Хлопець, тримаючи на плечах шибеницю, на якій його щойно мали повісити, швидко зрозумів, що, крутячись таким великим знаряддям, можна вправно одбиватися. «Обертовою шибеницею» Омелько розтрощив злощасну дерев’яну мапу Абу Касима, яка так прислужилася нападникам, а також «обертова шибениця» влучила в око ординцеві». Шалено крутиться Омелько всередині вогненного потоку, аж мотузка почала тліти. Він трощить орду, так що аж полум’я перепалює мотузку од петлі» (с.66) Капці додають моці Касяновим ногам. Крутячись вихором, вони обертають шибеницю так, що вона, мов пропелер, прокладає шлях Омелькові на Андріївський пагорб.

-         В чому проявилася кмітливість  Омелька? (Він запропонував  гончарам закотити угору  на узвіз свої важкі гончарні вози, на ходу наповнюючи їх  уламками кераміки і шкалками. А потім вози штовхали униз крутосхилом узвозу. Набираючи шаленої швидкості,  вози з макітрами та  скляними суліями гучно влучали в самісіньку гущавину ворогів, розбризкуючи їх, розкидаючи, гасячи їм смолоскипи .  Захисники на горі вибивали із-під підмурків новобудови підпори, і важкі колоди також котилися з узвозу, «стрибаючи» на ворога»);

-         Як Омельку вдалося врятувати з  вогненної стіни Одарку та інших заручників?

-         Як Ви гадаєте, що допомогло змінити зовнішність Омелька?

-         Зачитайте епізод, в якому замальовується участь в боротьбі з ординцями князя Володимира, його підлеглих, вельможних гостей.

-         Що допомогло похитнути силу ворожу і відступити до розчинених Золотих Воріт?

-         Чим закінчується кіноказка?  (Відбудовою Софії Київської);

-         Кому поставлено пам’ятник посередині давнього міста Києва?

-         Прочитайте останні рядки твору: («Що відтоді на Київ ніхто з ворогів не нападав. Ну, хіба деколи. Бо тут, головне, тепер змагається любов із коханням – хто кого переможе. На тому й стоїмо»);

-         Як Ви розумієте зміст цих рядків?

-         Що Ви відчули під час читання?

-         Який випадок був найбільш хвилюючим?

Вчитель:  Ось і побували ми в казці.

     -   Чи сподобалася вона Вам?

     -  Хто з героїв найбільше запам’ятався?

     1.3. Жанр твору. Поняття про кіноказку.

     2. Робота в групах.

     Першим надаємо слово групі, яка досліджувала ознаки літературної казки в творі.

      Керівник 1 групи відповідає на питання:

      -    Яка казка називається літературною? Чи можна сказати, що «Капосні капці» - літературна казка. Доведіть свою думку.

      -   Які ознаки літературної  казки ви помітили у творі  «Капосні капці»? 

      -   Як починається і закінчується твір?

-         Що є фантастичного в казці? ( фантастичні персонажі: відьма Секлета, русалки; перетворення відьми на Одарку, Омелька -  на красеня; Касим-Абу тупає ногою – і світ здригається;

Керівник П групи. Ми досліджували життєву позицію парубка Омелька.

     Омелько – бідний хлопець, він кохає  гарну дівчину Одарку, мріє про неї. Коли на Київ напали ординці, Омелько виявив мужність, кмітливість. Він порадив киянам, як подолати ворога. Врятував із вогненного кола не тільки кохану, а й  інших людей. Омелько приймав участь у відбудові Києва.

           Вчитель: Діти, скажіть, чим приваблює нас Омелько?  Чому, на Вашу думку  перемогло кохання Одарки до Омелька?

           Третій групі було завдання  проаналізувати пісні, які зустрічаються у творі, і з’ясувати їхнє значення для розкриття теми та ідеї твору.

       Керівник Ш групи: В казці є  українські народні пісні. Це  обрядові пісні («на полі береза стояла, за вітром гілля розпускала, а гілля та злотом дзвеніло, а листя та сріблом шуміло»), про кохання («в твоє віконце гляне світання, ти ж моє сонце, моє кохання»), гумористичні («капосні капці , ви мої, наробили клопоту ви мені»), про боротьбу українського народу із загарбниками («а вже біжать теслі з сокирами, а ще ковалі з молотами, а косарі з косами, а юнацтво зі серпами, а молотарі зі ціпами і вже косять ту орду й молотять»), про мирне життя («поставимо дім на диво усім, поробим вікон з чотирьох сторон»). Я вважаю, що уривки з народних пісень яскравіше допомагають розкрити тему та ідею твору

      VІ .Закріплення знань, умінь і навичок учнів

1.     Проблемні питання для учнів (Займи позицію»).

  -   До якого жанру відноситься твір «Капосні капці»? Доведи свою думку.

  -   Чим сподобалася  вам казка?

-   у чому ви хотіли б бути схожими на Омелька?

2. Робота над виразним читанням. Використовуючи пам’ятки «Основні засоби виразного читання»,  підготуйте для читання  один із уривків.

  2. А тепер давайте повернемося до нашого проблемного питання, яке я поставила на початку уроку.

     

       VІІ.Домашнє завдання:

        Середній рівень: Виписати з казки «Капосні капці декілька речень про Київ».

   Достатній, високий рівні:  написати  твір-мініатюру  «Мої враження від казки «Капосні капці:» 

УІ. Підсумки уроку.

 Метод «Мікрофон».

-         Що корисного ви візьмете для себе із цього уроку?

-         Який момент на уроці найбільше сподобався?

-         Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

     

Відгук на книжку «Хлюсь та інші» Лесі Ворониної

      У мене в руках  книжка «Хлюсь та інші» Лесі Ворониної. Як завжди гортаю сторінки, розглядаю малюнки. Привертає увагу  один  з перших : в  гнізді сидить письменниця (це її робоче місце) , біля неї – голубий папуга, а нижче -  якась дивовижна істота . У мене  зразу ж  виникає  бажання дізнатися про героїв книжки, захотілося прочитати всі історії.

      Хто ж такий Хлюсь? Виявляється, це водяничок, який відкрив дівчинці Мар’янці таємницю підводної печери. Чому саме Мар’янці? Бо вона любила рідну природу, річку свого дитинства Стугну,  була фантазеркою. Саме ця дівчинка могла врятувати від забруднення річку Стугну.

      Наші герої попадають в пастку до  Подвійного, напівлюдини – напіврибини, який мав псевдонім Оселедець. Ця почвара хотіла знищити ріки, озера, перетворити їх на суцільний оселедцевий рай. Але  Мар’яна перемагає потвору, хлюпнувши на неї джерельною водою.

      Як бачимо, добро, як завжди, перемагає зло. Та  й без доброго ставлення до навколишнього світу, мабуть, не народилася б така чудова казка,  як «Хлюсь та інші».

      В наступній історії «Пригоди голубого папуги» розповідається про папугу Антося,  якого бабуся навчила говорити. Але Антосеві                                                                                                   приснився сон, що кіт Кузьма хоче його з’їсти, і він тікає.. Потрапивши  в метро,  Антось зустрічається з тваринами, які або набридли людям ,  або  їх «забули» перевезти на нову квартиру.

      З оповідання «Таємниця чорного озера» ми дізналися про дивовижних істот – прибульців з космосу Круця та Дрона, які розповіли про небезпечну міжгалактичну подорож. Білі жаби насправді – прибульці з іншої планети. Сплять вони головою донизу, щоб зберегти вічну молодість.

      Отже, світ, в якому ми живемо, незвичайний. Треба тільки уважніше придивитися. Можливо,  і ми побачимо маленьких кумедних чарівних істот, які посміхнуться -  і нам стане радісніше жити.