Тема уроку: Бесіда з позакласного читання сучасної української літератури. Богдан Жолдак. «Капосні капці»

         Мета уроку: Ознайомити п’ятикласників із цікавими сторінками життя  і творчості Богдана Жолдака, опрацювати ідейно-художній зміст кіноказки «Капосні капці», з’ясувати тематичну спрямованість, основну думку, особливості побудови твору  продовжити роботу над дослідженням особливостей літературної казки. Розвивати навички виразного читання вміння логічно мислити, узагальнювати, спів ставляти, робити відповідні висновки  визначати життєві позиції  головних персонажів  казки,  аналізувати їх поведінку.  Формувати життєві компетенції (соціальні, комунікативні, мотиваційні, функціональні). Виховувати  інтерес до творчості  сучасних  дитячих  письменників,  почуття пошани і поваги до історичного минулого рідного краю, наших предків любов до України, інтерес до історії

         Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

         Форма проведення уроку: Урок –подорож з елементами дослідження

         Обладнання уроку: Портрет Богдана Жолдака, текст твору,  ілюстрації до казки. , карта Києва часів князювання Володимира,виставка творів сучасних дитячих письменників

      На дошці епіграф:»Поставимо дім на диво  усім,

                                        наробим вікон з чотирьох сторон.

                                        Як одно вікно на чистеє поле,

                                        А друге вікно на синєє море…

                                        А третє вікно на зелений бір,

                                        Четверте вікно на широкий  двір»

                                       

                                                                                             

Перебіг уроку

І. Привітання

         Любі друзі! Світ дивовижний вас вітає –

Всіх тих, хто вдумливо читає,

І тих, хто любить мандрувати

Та прагне більше пізнавати.

Долати знань високі мури

Вас кличе світ літератури

                            (Є. Межелайтіс)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.     Слово вчителя.

прочитайте епіграф до уроку

як ви розумієте ці рядки

спробуйте передбачити про що йтиметься в казці

Словникова робота

(учні читають ланцюжком записи на дошці)

Князь Володимир – київський князь, який запровадив християнство в Україні – Русі.

Облога

Золоті Воротв – головні(урочисті ворота давнього Києва  с.117

Печеніги –тюркські племена

-         Діти! Зверніть увагу на епіграф до нашого уроку.

-          Пригадайте значення  слова епіграф (влучний вислів, який  розкриває тему та головну думку твору) Прочитайте, будь ласка, його.

-         Як ви розумієте значення цих поетичних рядочків?

      Примірні відповіді: Я думаю, що  «дім на диво усім» - це найголовніше місто України – Київ.

       На мою думку, чотири  краєвиди – це наша неосяжна Україна  з  її   безмежними полями, глибокими морями, зеленими лісами та  великими містами.

                       

 Сьогодні на уроці  ми познайомимося з кіноказкою відомого сучасного письменника Богдана Жолдака «Капосні капці», в якій він  змалював Київ за часів Володимира. Ви дізнаєтесь, як кияни  захищали своє місто від ординців, як вони відбудовували  його.

-         Запишіть тему уроку ( тема записана на дошці).

-         А ще Ви дізнаєтеся про з відомого сучасного українського  письменника  Богдана Жолдака. Ми опрацюємо ідейно-художній зміст кіноказки «Капосні капці», з’ясуємо тематичну спрямованість, основну думку, особливості побудови твору, продовжимо роботу над дослідженням особливостей літературної казки,  будемо працювати над розвитком навичок виразного читання ,  будемо  вчитися визначати життєві позиції головних персонажів, аналізувати їх поведінку.

Ш. Актуалізація опорних знань с.99 виставка творів

     Коротка розповідь про Богдана Жолдака

ІУ. Сприйняття і засвоєння учнями  нового матеріалу.

1.     Вступне слово вчителя про Богдана Жолдака.

Діти! Від часів Т.Г. Шевченка українці не знали другого такого поета, якого б так любив і шанував народ. Немає людини, яка б не чула поезії Василя Андрійовича Симоненка  «Лебеді материнства».

        Поетична сторінка.  Пригадайте 2-3 строфи з цього твору.

         Учні читають напам’ять:

         Заглядає в шибку казка сивими очима,

         Материнська добра ласка в неї за плечима.

         Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

         Виростуть з тобою  приспані тривоги.

            Можна все на світі вибирати, сину,

         Вибрати не можна тільки Батьківщину.

            Діти! Вам було завдання знайти  цікаві сторінки із життя В.А.Симоненка.

Виступ учениці.  Василь Андрійович Симоненко народився  8 січня 1935 року на Полтавщині в селі Біївці в селянській родині. Мати тяжко працювала, допомагали дідусь та бабуся, які любили свого внука. Зазнав багато горя в дитинстві:  ріс без батька, був дитиною війни. Дуже хотів стати льотчиком. У  вісім років написав вірш «Я маленький льотчик», а в 5  класі написав вірш, присвячений матері. Літературні здібності і любов до поезії привели його до Київського державного університету на факультет журналістики, після закінчення якого працював в  редакціях газет, журналів. Тогочасна влада не любила людей, на праці яких  тримається наше життя . Через це письменнику жилося дуже важко.

           Учитель: Діти, може, є бажаючі доповнити розповідь ?

            1 учень. Я  читав, що 10 поезій письменника були заборонені  в Україні.

            2 учень. А я хочу доповнити, що письменник прожив всього 28 років . Коли поет помер, три дні узгоджували тексти некрологів, які мали з’явитися в пресі. Практично, викреслювалося все, що стосувалося гідної оцінки його творчості. Сьогодні  відома причина  смерті поета.  Він помер від побоїв міліції.

            Вчитель: Як Ви гадаєте, Василь Симоненко був оптимістом чи песимістом?

             Учень:  Я вважаю, що Симоненко був оптимістом,  життя поета було важким, але незважаючи на це, письменник був добрим, щирим, веселим, вірив в краще життя і дуже любив людей.

             Вчитель: Я згодна з Вами.

                               Поет писав:

                               Люди – прекрасні,

                               Земля – мов казка!

              В творчому доробку письменника крім поезій є три казки. Назвіть їх:

              Учні: «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила», «Подорож у країну Навпаки».

2.     Робота над  кіноказкою  «Капосні капці»

.2.1. Діти! Давайте спробуємо заглянути в казку «Капосні капці» Зробимо це за допомогою подорожі. Дружно сідаймо на килим-самоліт, він помчить нас у казку, перенесе в часи князювання  князя Володимира.

    

2.2.   Але ми попали  в надзвичайну ситуацію. Для того, щоб відчинити  двері в казку, потрібно дати відповіді на запитання  (метод «Мозкова атака»)

2.3.             1) Що ви знаєте про князя Володимира, яка його роль в історії України, яку пам’ять він залишив після себе?

2.4.   Розповіді учнів :

2.5.   Перший учень: розповідь про те,  як князь Володимир зміцнив українську державу;

2.6.   Другий учень – досягнення князя Володимира (будівництво Десятинної церкви, створення перших українських грошей)

1)     Яка казка називається літературною?

2)     Назвіть казки сучасних  дитячих письменників ?( «Стефа і її Чакалка» Івана Андрусяка, «Паперовий ангел» Ольги Бусенко,  «Ліза та Цюця П.» Лариси Денисенко,  «Хлюсь та інші» Лесі Вороніної

3)     Які  особливості літературної казки ?

Молодці!! Ви добре справилися з цим завданням.  Готуючись до сьогоднішньої подорожі, ви малювали ілюстрації, оформили словнички незнайомих слів та пам’ятки для виразного читання , вони у Вас на партах.

Трохи пізніше ми будемо працювати у групах. Отримайте, будь ласка завдання.

       2.3.  Робота над змістом казки «Капосні капці».

       Учитель: Отже, перешкод на шляху до казки немає. Ми …  в казці.

       Слухайте уважно. Читання  учителем початку казки до слів: «Оце звідси й починається наша оповідь…»

 Під час читання вчитель демонструє учнівські малюнки, які висять  на дошці.

             2. Скажіть, хто з українських письменників  вже розповідав про пригоди  Абу-Касима та його капці? Так,  Іван Якович Франко переповів сповнену дивовижних пригод східну історію про Абу-Касимові капці, котрі завдали чимало клопотів їхньому власникові, аж доки, врешті-решт, звели його в могилу.

      Богдан Жолдак в казці «Капосні капці»  продовжив історію про оті злощасні капці., які доля занесла в Україну, і тут  із ними було багато мороки.

Обговорення тексту казки. Бліц-опитування.

      -     Про що йдеться у казці?

      -     Хто є герями твору?

      -     Де відбуваються події казки?

      -      Що у творі фантастичне, а що реальне?

-         Як ви гадаєте, хто є головним героєм пригодницької повісті «Капосні капці»?

-         Як Касим Абу та Хакім потрапили до Києва?

-         Зачитайте   опис Києва від слів «Здригається на своїх пагорбах далекий квітучий і стародавній Київ. Якщо озирнути його з висоти пташиного польоту, то виходить нічого гарнішого на Земля ніколи й не існувало».

-         Хто з вас був у Києві? Чим місто захопило Вас?

-         З якої родини був парубок Омелько? З чого це видно?

-         Як відсутність чобіт  вплинула на відношення до нього дівчини Одарки,  яку він кохав?

-         Опишіть ординців, які напали на Київ.

-         Зачитайте епізод від слів:  «Так що й не почув, як за його спиною раптом великими жаринами спалахнуло й запалало усеньке рідне місто – орда зі сходу дерлася до Києва крізь Львівські Ворота»

-         Як капці потрапили до Омелька?

-         Усно опишіть , як оборонці міста вибили ординців із сусідньої вулиці.

-         Зачитайте,   як  підвівся Київ із обпалених руїн.

-         Пригадайте, хто такий Перун?

-         Яке значення  мала обрядова пісня,  поклоніння ідолу-Перуну?

-         Якої мороки завдали капці Омелькові?

-         Назвіть елементи фантастики в творі

-         Як описано суд за часів Володимира

-         В чому підступність Касима Абу?

-         Схарактеризуйте киян під час повені

-         Які образи тобі найбільше запам’яталися і чим?

-         Що ти відчув під час читання?

-         Який випадок був найбільш хвилюючим?

-              Вчитель:  Ось і побували ми в казці.

     Чи сподобалася вона Вам?  Хто з героїв найбільше запам’ятався? Яка головна думка?     (автор засуджує жорстокість, зло, песимістичний світогляд й схвалює, підносить добро та оптимістичний погляд на життя.

     2.4. А тепер  попрацюємо в групах.

     Першим надаємо слово групі, яка досліджувала життєву позицію царя Плаксія:

 Керівник І групи: Цар Плаксій наказував, щоб плакали всі діти, він любив, як плачуть діти. Погрожував тому, хто всміхається. Віддавав наказ гвардії, щоб шмагала тих, хто сміявся. Не любив Лоскотона. Видавав накази проти Лоскотона. Полював за  ним. Мріяв встановити віковічне царство сліз. Хвастливий.

Діти!   А як Ви оцінюєте вчинки царя?  Як можна назвати таку людину?

            Послухаємо групу, яка досліджувала життєву позицію дядька Лоскотона.

Керівник П групи: Дядько Лоскотон добрий. Має теплу і щиру вдачу. Розважає дітей. Усім приносить сміх. Незважаючи на погоду, приходить до голодної малечі. Не боїться царя Плаксія. Його люблять люди.

           Вчитель: Діти, скажіть, чим приваблює нас дядько Лоскотон?  Чому, на Вашу думку він переміг?

Як можна назвати таку Людину?

           Третій групі було завдання  підготувати питання для  ділової гри (метод «Мікрофон»).

            Керівник Ш групи:

      -   Які ж ознаки  казки ви помітили у творі  «Цар Плаксій  та  «Лоскотон»?  

      -   Як починається казка «Цар Плаксій та Лоскотон»?

-         Які магічні числа,  відомі з народних казок, є  у казці?

-         Що є фантастичного в казці?

Примірна відповідь: Я вважаю, що фантастичною є сама країна, де живуть персонажі і її назва Сльозолий, а також столиця – Плаксо град. Фантастичними є погрози царя, нібито він з’їсть того, хто всміхнеться. Ну і звичайно немає людей, які б любили пити сльози дітей. Немає в житті імен: Нудота, Плакота, Вай-Вай, Плаксун, Макака.

-         Які ще ознаки казки ви помітили?

Примірні відповіді: Діти Плаксія відрами сльози лили.

                   Плаксій погрожує з’їсти того, хто посміхнеться, він любив пити сльози.

                   Цар від сміху лопнув, як гумова кулька.

                   Сини царя перетворилися на п’явок.

                   Макака з’їв себе.

                   Лоскотон носив в торбі сміх.

-         Яка кінцівка у казці? (маршрут у казці нагадує ……..)

     Вчитель: Діти, хто з вас звернув увагу на особливість авторської оповіді? (Автор не любить негативних персонажів. Він пише «Макака рознюхав», замість дізнався. Капітан Макака віроломний як змія. Він лукавий, підкрався змієм і зашморгнув Лос котонові аркан на шиї.

      Керівник ІУ групи. Ми досліджували художні засоби,  які використав письменник  для характеристики головних персонажів

Для змалювання дядька Лоскотона  Василь Симоненко використовує епітети: добрий, має теплу і щиру вдачу, у нього накидка сіра, розмальована торбина, лагідні пальці,. лоскотливі м’якенькі вуса, голосний та щирий сміх.

Метафори: І усім приносив сміх.

     Для змалювання Царя Плаксія   також використано епітети: Живе в країні Сльозолий,  в його країні голодна малеча. У нього  донька Нудота висохла, слуга Макака бридкий, лукавий, поет в його країні гладкий.

Змальовуючи портрет царя Плаксія письменник використовує порівняння: Голова його мов бочка. Очі ніби кавуни.

      IV .Закріплення знань, умінь і навичок учнів

1.     Проблемні питання для учнів (Займи позицію»).

-         Що означає для Вас слово

-         Що означають слова

-         Чому не можна

-         Що найбільше    с.17 № 17 Все для

2.     Гра «А чи знаєте ви?» (метод «Мікрофон») .

     Діти!  Чи доводилося Вам потрапляти в життєві ситуації, коли Вам було сумно, хотілося плакати. Як Ви вийшли з цієї ситуації?

       Починає вчитель, продовжують учні.

  2. А тепер давайте повернемося до нашого проблемного питання, яке я поставила на початку уроку.

      А ви самі оптимісти чи песимісти?

      Чи може людина самостійно керувати своїми емоціями, чи для цього потрібен дядько Лоскотон?

      Вчитель: Так, Людина завжди повинна вірити в краще майбутнє. Дивитися на світ оптимістично. І, звичайно, керувати своїми вчинками.

       V.Домашнє завдання:

      Прочитати на вибір одну з казокм Намалювати ілюстрації до казкиёПідготувати виразне читання уривка на сторінці  94;

      Дати відповідь на питання  2-3 на стор.95

      В.Д рівень:  Збирати матеріал до твору-мініатюри  «Мої враження від казки «Цар Плаксій та Лоскотон» 

С.Н. рівень: Знайти і записати в зошити приказки, прислів’я   про сміх, радість, віру в життя

 УІ. Підсумки уроку.  С.118

      «Закінчи речення»:

-    Казка навчила мене…

-         Це казка, тому що…

-         Фантастичні герої у творі це …

-         У творі тричі повторюються …

-         Казка вчить…

-         Казка допомогла мені зрозуміти…

-         Казка сподобалася мені тим, …

Навчання

діалогічного

мовлення 

 Рецензенти:

Дерев’янченко Н.М., методист Великоновосілківського РМК з мов і літератури, вища категорія

Авілова О.В., учитель української мови та літератури Великоновосілківської гімназії, вища категорія, учитель-методист

Клименко В.П., учитель української мови Октябрської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів

      Навчання діалогічного мовлення в 5-9 класах. Методичні рекомендації:  - Октябрське, 2013. -  24 с.

       Посібник  завдань з навчання діалогічного мовлення  - це різноманітні вправи для забезпечення змістовного, естетично повноцінного спілкування у різних життєвих ситуаціях.

      Діалоги-зразки допоможуть учням оволодіти діалогічним мовленням.

Структура вправ дає змогу не тільки ознайомитися з найбільш поширеними словами, словосполученнями і реченнями, вживаними за певних обставин, а й самостійно конструювати діалоги за поданими зразками, моделювати різноманітні ситуації.

      Призначений для учнів та вчителів як допоміжний матеріал для  створення власних висловлювань   та підготовки до уроку.

                                                                          Вступ

      Традиційна методика опанування учнями найприроднішої форми мовлення – діалогічної ґрунтується на  формуванні в учнів вмінь будувати окремі висловлювання. Цій проблемі приділяли увагу Ф.А.Непийвода, В.С.Калашник, Л.І.Мацько, М.М.Сологуб. Це не сприяє розвиткові діалогічного мовлення учнів, яке характеризується значною кількістю мовленнєвих помилок, що затруднює розуміння партнера; переважанням запитань і відповідей над іншими видами реплік, які стимулюють подальше діалогізування; синтаксичною зрідненістю структури висловлювань та іншими недоліками.

       Актуальність опанування учнями найприроднішої форми мовлення – діалогічної – постала у зв’язку з розробкою принципово нової системи навчання української мови. Мовний компонент (за Державним стандартом) спрямовує на формування в учнів стійкої мотивації до вивчення предмета, на усвідомлення функцій мови та мовлення в навчальному процесі і в суспільстві, на виховання поваги до української мови як державної та рідної, на розвиток мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей, на формування гуманістичного світогляду, моральних та естетичних переконань, національних та загальнолюдських цінностей.

       «Щоб оволодіти діалогічним мовленням, - наголошує Н.Бондаренко, -  не досить навчитися запитувати і відповідати, для цього потрібні специфічні вміння. Кожен із співрозмовників повинен володіти достатнім запасом функціонально різноманітних реплік, які уможливлюють здатність вступати у спілкування, згортати його і поновлювати,  проводити свою стратегічну лінію у спілкуванні; враховувати зміни у складі учасників розмови; прогнозувати поведінку партнерів залежно від зміни ситуації тощо».

       Пропонований посібник завдань з навчання діалогічного мовлення складений згідно Програми з української мови для 5-9 класів.

      Підібрані завдання дадуть можливість формувати і розвивати уміння і навички діалогічного  мовлення,  складати діалоги різних типів, стилів і жанрів мовлення.

      Навчати діалогічного мовлення  доцільно з використанням діалогу-зразка, на основі поступового розгортання діалогу та через створення ситуацій спілкування.

      Робота з діалогом-зразком зорієнтована на ознайомлення учнів із зразками, відпрацювання мовленнєвої взаємодії комунікантів, оперування мовним матеріалом у діалогічному мовленні, здійснення різних перетворень тексту діалогу, а також на формування вмінь складати діалог за зразком.

Поняття про діалог

 ДІАЛОГ – це різновид прямої мови, що передає розмову двох і більше осіб.

      Як живеться скупому серед людей? Відповідь на це питання ви знайдете в оповіданні Л.Сергєєва.

      Прослухайте, слідкуючи та текстом.

                                                            Скупий

      Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було школа віддавати своїх речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі.

      Якось до мене підійшов Володя.

-         Дай книжку почитати…

-          Не можу. Сам читаю, - кажу.

-         А потім даси? – питає Володя.

-         Потім дам.

Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена шахи – пограти.

-         Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму, -  сказав я Петі.

А Гені сказав:

-   Увечері сам гратиму в шахи.

Через два дні Володя зустрічає мене і каже:

-         Прочитав?

-         Що? – запитую

-         Книжку.

-         А-а-а! Ще ні. Я повільно читаю. Кожну сторінку.

-         Ну добре. А коли закінчиш, даси?

-         Дам.

Того ж дня до мене підійшов Петя.

-         Сьогодні даси? – питає.

-         Що читаєш? – усміхнувся Петя

-         Книжку.

-         Та я в тебе олівці просив, - нагадав він.

-         А-а! Малюю ще, малюю!

Потім я зустрів Гену.

-         Ну як? Зараз даси? – питає.

-         Ні, на! Сам читаю! Тобто малюю! Тобто граю!

Після цього хлопці в мене нічого більше не просили

            Дайте відповіді на запитання.

        Як хлопчик характеризує сам себе на початку оповідання?

        Яку людину вважають скупою? А жадібною? Як Ви розумієте значення слів скупий, жадібний?

Р о з р і з н я й т е!

Скупий, -а, -е

1.       Який уникає витрат

Скупому не хотілося витрачати гроші.

2.       Який не охоче дає щось

Такий скупий, що й снігу серед зими не випросиш

3.       Стриманий у вияві чогось. Скупий на слова (мовчазний)

Жадібний, -а, -е

1. Який прагне до чогось

Жадібний до знань

2. Який прагне до збагачення, наживи. Жадібний до грошей

      Який вид мовлення – монолог чи діалог – становить основу тексту? Скільки осіб бере участь у розмові? Кому які слова належать?

      Слова кожного учасника діалогу – репліка.

      Як виділяються на письмі слова кожного співрозмовника?

      Кожна репліка пишеться з нового рядка з великої букви. Перед нею ставиться тире.

      П.(?!)

     Чи є тут слова автора? Де вони стоять? Які розділові знаки їх виокремлюють?

      Якщо є слова автора, ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок.

      А:

      Прослухайте окремі репліки. Які це речення – прості чи складні? Визначте види речень за метою висловлювання.

      Основу діалогу становлять прості речення, різні за метою висловлювання.

      Відпрацюйте  правильну вимову слів та інтонацію окремих реплік автора, виділяючи голосом підкреслені слова..

      Прочитайте текст повністю, а потім тільки діалог.

      Робота в групах

      Згрупувавшись по п’ятеро, розіграйте діалог за особами. Намагайтеся передати настрій кожного з учасників.

      Розгляньте схему. Сформулюйте правило вживання розділових знаків при діалозі. Яким стилем мовлення Ви користуватиметеся?

Діалог

-          П (? !)

-          П (? !) – а.

 Прочитайте тексти. До якого виду мовлення – монологічного чи діалогічного – вони належать? Запишіть тексти, керуючись вивченими правилами, поясніть свої дії.

1. Смачна каша! А ти їв? Ні! А почім знаєш,  що смачна? Чув, як говорили, що бачили, як їли! (Нар.гумор)

П. Двоє хлопчиків ідуть пішки до Києва. Раптом їх наздоганяє машина й зупиняється. Шофер питає хлопці, як доїхати до Києва. Їдьте за нами, ми якраз туди йдемо відказують хлопці.

Ш. Гроно бананів сказала Сюзі персик сказала Елен мені б тільки трішки солоних горішків, зіткнувши сказала Джен букет хризантем сказала Сюзі лілею сказала Елен мені б у кишеньку ромашок жменьку зітхнувши сказала Джен. (Уолте де ла Мер).

Послухайте другу частину оповідання «Скупий». Яка подія в ній, на Вашу думку, є головною?

-         Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти!

           Мені купили футбольний м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали в настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав:

-         Подобається?

-         Хороший м’яч! – сказали хлопці й знову почали грати в теніс.

Від здивування я не знав, що робити.  «Може, вони думають, що він волейбольний», - подумав я і почав бити м’яч ногою.

      Хлопці подивились на мене. Я бачив, що їм дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.

      Прогляньте текст. Зверніть увагу на вимову підкреслених слів і словосполучень, запам’ятайте написання їх. З’ясуйте за словником значення слів настільний, теніс, волейбол. У якому значенні вжито в тексті слово настільний?

      Настільний, -а, -е. Призначений для столу. Настільна гра. 2.перен. Завжди потрібний і такий, що використовується постійно. Словник – моя настільна книжка.

      Теніс, -у, ч. Спортивна гра, суть якої в перекиданні ракеткою через сітку, натягнуту поперек невеликого прямокутного стола; пінг-понг.

      Волейбол, -у, ч. Спортивна гра, що полягає в перекиданні руками м’яча через сітку від однієї команди до іншої.

      Придумайте закінчення оповідання. А тепер  порівняйте   свої варіанти закінчення з авторським. У яких словах виражено основну думку оповідання.?

      Тоді я схопив книжку для Володі, олівці для Петі, шахи для Гени, м’яч для всіх і вибіг у двір. І тепер я знаю: є речі, які не купиш ні за які гроші.

      Пригадайте захоплення ваших друзів і скажіть, які з ваших речей ви могли б їм принести.

      Домашнє завдання: прочитайте мовчки поданий текст. Це монолог чи діалог? Скільки осіб бере в ньому участь? Як їх звуть? Кому яка репліка належить? Хто сказав останні слова? Як Ви про це дізналися?

      Установіть види речень за будовою і метою висловлювання.

      Перекладіть і запишіть текст українською мовою,  відділяючи кожну репліку і правильно розставляючи розділові знаки.

      На большой перемене все ребята завтракали а Витя сидел в сторонке. Витя почему ты не ешь спросил его Коля. Завтрак потерял. Плохо. До обеда далеко еще сказал Коля, откусывая большой кусок белого хлеба. А ты где Витя его потерял поинтересовался  Миша. Не знаю чуть слышно ответил Витя и отвернулся. Ты наверное в кармане нес, а надо в сумку класть посоветовал Миша. А Володя подошел к Вите разломил пополам кусок хлеба с маслом, протянув товарищу, сказал Витя бери ешь (за Осєєвою.)

 Чуть слышно -  ледь чутно

Як вести розмову

      Прослухайте діалог, слідкуючи за текстом.

      Як із розмови можна дізнатися про прізвище дівчинки та його походження?

      Скільки реплік у діалозі? Кому яка репліка належить?

-         Звідкіля ти?                        

-         Із Стеблева.                        

-         А чия ти?                             

-         Ковалева

В мене тато – коваль,

І дідусь був коваль,        

І мій брат – коваленко.

-  А як  звуть тебе?

-         Оленка.                                

-         Ну, бувай,                           

Рости здорова,

Ковалівно чорноброва!

                                                                                                          Л.Компанієць

Робота в  парах

      Прочитайте діалог за особами, виділяючи голосом підкреслені слова.

      Ти вступаєш в діалог, Чи вмієш ти спілкуватися? Який ти співрозмовник? Чи додержуєш правил поведінки під час спілкування?

     Прочитай основні правила ведення діалогу.

1.      Доброзичливо, шанобливо стався до співрозмовника.

2.      Говори ввічливо, до старших звертайся на Ви.

3.      У розмові торкайся теми, яка цікавить співрозмовника.

4.      Чітко став запитання, зрозуміло висловлюйся, будь небагатослівним.

5.      Учись уважно слухати співрозмовника,  Не перебивай його, поки він не закінчить свою розповідь. Дослухай те, що він хотів сказати, до кінця, а вже потім, якщо не згоден, аргументовано заперечуй, Чим уважніше ти слухатимеш, тим приємніше буде людям з тобою розмовляти.

6.      Не намагайся говорити голосніше від співрозмовника. Це невигідно тобі ж самому: хто говорить, не підвищуючи голосу, до того прислухаються уважніше, ніж до крикуна.

7.      Розмовляючи, дивись на співрозмовника, але не хапай його за руку, не смикай ґудзики, не плескай по плечу, Намагайся привернути увагу словами, а не руками.

8.      Не починай розмову без потреби.

Прочитайте.

Доберіть синоніми до слів приятель, нарізно.

Випишіть прислів’я і приказки, які доречно використати у відповіді на запитання  «Як вести розмову?»  Поясніть їх смисл.

Яка головонька, така й розмовонька, Умій сказати, умій змовчати. Слово – не полова, язик – не помело.. Дурний язик голові не приятель. Співати добре разом, а говорити – нарізно. Умієш говорити – умій і слухати.

Робота в парах

Прочитайте і, обмінюючись ролями, розіграйте жартівливий  діалог. Чому він не мав продовження?

Настирливий

-   Ти спиш, Семене, при вікні?                          

-   Ні.

-   То, може, плачеш в тишині?                   

-   Ні.

-   Одержав вісті ти сумні?

-   Ні.

-   А двійок не було ці дні?

-         Ні.

-         То просто думаєш, дивак?

-         Так.

-         Про що ж ти думаєш, Семене?

-         Щоб відчепився ти від мене!

Г. Бойко

З’ясуйте значення слова настирливий, складіть із ним речення і запишіть.

Які з відомих уже Вам правил ведення діалогу порушив один із його учасників?

Послухай1те розмові, Чому слухач нічого не зрозумів? Які правила порушили мовці?

- Нумо, хлопці, як живеться?       

Як гуляється, ведеться?                     

Чи новини є у Вас?                            

- Є!  - гукнули водночас            

- Ходив я в цирк не так давно.       

- А я на річці був.                            

- Ой, як там весело було!                                  

- Роздягся і пірнув.                                               

- Нареготався я до сліз.                  

- І тут пішов на дно.                       

- Там пес кота в колясці віз.                                 

- І закричав: «Тону!» 

- Там клоун був без голови.       

- Тут нагодились хлопчаки.           

- Ганяли м’яч морські леви.                      

- Та й вирятували-таки…                    

- Постривайте-но, дует,                      

вийшов справжній вінегрет!

- Повторіть усе спочатку,

- тільки, хлопці,  по порядку!

За Шибаєвим

Дует – ансамбль із двох співаків чи музикантів

      Спробуйте пояснити вираз регатати до сліз. У разі потреби  зверніться  до фразеологічного словничка (Реготати до сліз – нестримно сміятися).

      Робота в парах

      Прочитайте текст.

      Визначте, кому яка репліка належить, Випишіть окремо репліки кожного з учасників діалогу (один учень виписує слова одного мовця, другий – іншого)

      Спочатку прочитайте текст за особами, а далі зачитайте по черзі свої записи.

      У вашому класі вчитиметься нова учениця (новий учень), яка приїхала (який приїхав) із Чернігова.  Познайомтеся з нею (з ним).

      Прочитайте і розіграйте діалог. Скористайтеся поданим зразком.

-         Привіт!.

-         Привіт.

-         Мене звуть Сергій Ковалів. А тебе?

-         Віктор Корольчук.

-         Ти вчитимешся у нашому класі?

-         Так. Мої батьки переїхали до Києва, бо татові дали тут роботу.

-         А звідки Ви приїхали?

-         Зі Львова.

-         Вікторе, а де тепер працює твій тато?

-         У Міністерстві оборони. Він військовий, полковник.

-         А де Ви поселились?

-         У будинку по вулиці Університетській, Це недалеко від червоного корпусу університету ім.Тараса Шевченка. Я запрошую тебе в гості. Приходь у неділю. Познайомлю тебе зі своїми батьками.

-         Дякую за запрошення.

Прочитайте неповний діалог. Визначте види речень за метою висловлювання. Якими за метою висловлювання мають бути пропущені речення?

Розіграйте діалог за особами, відтворюючи репліки одного із співрозмовників.

-          …?

-         Я мешкаю по вулиці Лесі Українки.

-         …?

-         Ні. Це далеченько від школи.

-         …?

-         Я ходжу до школи пішки

-         …?

-         Це займає півгодини.

      Прочитайте діалог.

      Що так налякало одного із співрозмовників?

      Скільки осіб беруть участь у розмові? Чи є тут слова автора?

      Підготуйте і розіграйте попарно жартівливий діалог. Додержуйте відповідних інтонацій.

Вовки

-   Чого, брате, так збілів?                   

Що з тобою сталось?                     

-   Ой, за мною через став                   

Аж сто вовків гналось!              

-   Бог з тобою! Сто вовків!                          

Та б село почуло…                          

Та воно так і не сто,

А п’ятдесят було.

-    Та й п’ятдесят диво в нас…                              

Де б їх стільки взялось?

-   Ну, Іванцю, нехай так,

Але десять гналось.

-   Та і десять не було!

Знать, один усього?

-  А як один? Аби вовк!

Страшно і одного…

-  А може, то і не вовк?

-  А що ж то ходило

Таке сиве та мале,

А хвостик, як шило?
С.Руданський

      Ви зустрілись зі своїм другом (своєю подругою) в автобусі (тролейбусі), метро). Поцікавтесь один у одного, чи Вам по дорозі. Можете почати так:

-         Привіт, Ігоре.

-         Привіт, Петре.

-         Куди ти йдеш?

-         У центр, на Хрещатик. А ти?

-         … .

Ти їдеш на автобусі. Наступна зупинка твоя. Перед тобою стоять люди. Що ти їм скажеш? Обери свій варіант, обґрунтуй вибір. Що почуєш у відповідь?

Пропустіть!

Тітко (дядьку), дайте дорогу!

Одійдіть од дверей!

Чи виходите Ви на наступній зупинці?

Чого це Ви стовпилися біля дверей?

Доброго дня! Як Вас звуть? До якої зупинки ви їдете?..

Робота в парах

Однокласник запрошує тебе до себе в гості. Дізнайтеся, де він мешкає, і як до нього їхати, о котрій годині зручніше прийти, Можеш почати так:

-         Максиме, приходь до мене в суботу.

-         Спасибі, прийду. А де ти мешкаєш?

-         …

Ти не можеш задовольнити прохання свого товариша  (своєї подруги) (прийти в гості, разом піти в бібліотеку, в кіно, басейн, на стадіон, пограти в теніс, в комп’ютерні ігри тощо). Поясни, чому.  Розіграйте діалог, обмінюючись ролями. Можете почати так:

      

-         Сергію, чи не зміг би ти сьогодні пограти зі мною в теніс?

-         Я б залюбки, Миколо, але сьогодні не зможу, тому що…

Робота в групах

Розмова трьох і більше осіб – полілог.

Прочитайте мовчки.

Це діалог чи полілог? Скільки осіб беруть участь у розмові? Чию думку підтримує кожен із Вас?

Згрупувавшись по четверо, прочитайте полілог за особами.

-         Я дуже люблю зиму, - почав розмову Юрко, - люблю мороз, сніг. Узимку можна кататися на ковзанах, ходити на лижах. Зимове повітря чисте й свіже. Навколо тихо, біло, красиво.

-         Ні, літо краще, - заперечив Олесь. – Улітку тепло. Багато городини, садовини. А як чудово погожого дня біля річки, на березі озера, на морі, в лісі. Це літо я провів у селі в бабусі й дідуся. Там і озеро, й ліс. Вражень – безліч!

-         А я найбільше люблю осінь, - сказала Галя. – Особливо гарно цієї пори в лісі, у міських парках. Золотий падолист створює дивовижну картину. А незвичайне розмаїття осінніх барв не можна порівняти з іншими порами року.

-         А мені осінь не подобається, - мовила Оксана. – Восени часто йдуть дощі. Стає сиро,  прохолодно, Я люблю тепле літо, а найбільше – весну. Навесні прокидається природа. Усе довкруг стає яскраво-зеленим. Особливо чарує буйнотрав’я лугу…

Вправи для забезпечення змістовного, естетично повноцінного спілкування у різних життєвих ситуаціях

Здоровенькі були!

1.       Складіть діалог, добираючи з кожного абзаца одну-дві репліки.

Зразок:

-          Привіт!

-          Добривечір!

-          Скільки літ, скільки зим! Де це ти пропав? Як справи?

-          Чудово! Як тобі ця спека? Щось давненько дощу не було!

-          Не кажи.

-          Щасливо!

-          Будь здоров!

Здрастуйте! Здрастуй! Привіт! Здоров!

Добрий ранок! Доброго ранку! Доброго дня! Добридень Добривечір!

Радий Вас бачити Давно не бачились! О, кого я бачу! Скільки літ, скільки зим! Де  це ти пропав! Як справи? Як Ви? Як у Вас? Що нового? Які новини? Як настрій?

Непогано, дякую! Спасибі, все добре! Усе гаразд! Чудово! Та так собі! Нічого втішного, на жаль, Більш-менш. А у Вас? А Ви? А ти як? Як мама? Як Вам ця спека?

 Щось давненько дощу не було! Скоро осінь Дочекалися літа нарешті!  Уже повернувся з табору? Як відпочивав? Як твій брат, добре навчається? Дивився вчора телевізор? От чудасія, та й годі! Як твоя менша сестра? Як батьки? Не хворіють? Як ваш новий учень ?

Взаємно! І Вас також! Дякую! Не кажіть! Авжеж! Таки так! Непогано, дякую! Чудово! Не знаю, що Вам і сказати. Дуже добре, дякую! Дякувати богові! Та слава богу!

До побачення! До завтра! На все добре! На добраніч! Добраніч! До зустрічі! Щасливо! Бувай!.

Бувайте здорові! Будь здоров! Бувай! Передавай вітання  брату! Вітання мамі! Вітай брата!  Привіт сестрі! Передавай вітання  батькам

                                    

 Поставте іменники у кличному відмінку.

Зразок:

-          Добридень, Олю! Наталю! Тетянко! Брате! Петре!

-          Доброго дня, (Ганна, Марія, сусіда, колега, Віталій, Іван)!

-          Здрастуй, (Оксана, Катерина, бабуся, хлопець, Олександр)!

-          До побачення, (Володимир Іванович, Валентин Петрович, Степан Степанович, Анатолій Андрійович)!

-          На все добре, (Валентина Іванівна, Тетяна Володимирівна, Оксана Григорівна, Марія Тарасівна , Надія  Василівна)!

                                                         

Примітка:

Батьку, Слухачу, товаришу, добродію, Юрію, вчителю,  лікарю,  Петре, Іване, хлопче,  козаче, друже, Володимире, Костянтине, Миколо, Оксано, Галино, Ольго, Ганно, Наталко,

     Маріє, Надіє, Софіє, Наталю, Марусю, Галю,  бабусю, доню,  Петровичу, Васильовичу,

Віталійовичу, Петрівно, Василівно.

Складіть діалоги, вживаючи іменники в кличному відмінку.

Зразки:

-          Доброго ранку, Степане!

-          Здраствуй, Маріє! Як справи?

-          Спасибі, все гаразд! А ти як?

-          Непогано, дякую!

-          Вітання братові!

-          Дякую! Бувай!

-          Галино ! Добридень!

-          Добрий день, Олексо ! Як  твоя  сестра?

-          Дякувати богові! А Ви як?

-          У мене все гаразд.

-           Вітайте своїх! До побачення!

-           На все добре!

Складіть речення з поданими фразеологічними синонімами.

Несподівано :

як із землі вирости ;

наче з-під землі виникнути;

мов з неба впасти;

як грім серед ясного неба;

наче  грім упав на голову;

як сніг на голову;

Сміятися:

заходитися сміхом;

кидає в сміх;

смішки справляти

заливатися сміхом;

качатися від реготу;

від сміху братися за живіт;

кишки рвати зо сміху;

скалити зуби;

рвати животи;

мало не падати зі сміху;

від реготу хапатися за боки.

                                              

                                          Язик до Києва доведе

Складіть діалоги, добираючи з кожного абзаца одну-дві репліки.

Зразки:

-          Скажіть, будь ласка!..

-          Слухаю Вас!

-          Котра година?

-          На жаль, не знаю.

-          Вибачте!

-          Прошу!

-          Пробачте…

-          Слухаю.

-          Коли відходить останній автобус?

-          О шостій, здається.

-          Спасибі Вам!

-          Нема за що!

Вибачте! Слухаю! Слухаю Вас! Ви до мене? Що Ви скажете?.. Перепрошую, ви не знаєте?.. Скажіть, будь ласка!..

Прошу! Слухаю! Слухаю Вас! Ви до мене? Що ви кажете?

Котра година? Як доїхати до центру? Де зупинка таксі? Коли відходить останній автобус? Тут зупиняється сьомий тролейбус?

На жаль, не знаю! На жаль, не скажу! Пробачте, не знаю! Даруйте, не знаю! Даруйте, нічим не можу допомогти!

Вибачте! Пробачте! Перепрошую! Дякую!

Прошу! Будь ласка! Нема за що!

Зараз пів на шосту (за чверть шоста, чверть по шостій, за п’ять шоста, п’ять по шостій).

Їдьте сьомим або першим тролейбусом, На наступному кварталі, біля кіоску. За півгодини Так, тут. Ні, трохи далі.

Спасибі (Вам)! Дякую! Дуже Вам вдячний (вдячна)!

Прошу! Будь ласка! Нема за що (дякувати)! Не варте подяки!

Примітка: Зараз за чверть сьома, чверть по восьмій, Вечір починається о пів на шосту. Я йду на роботу на восьму, О п’ятій моя робота закінчується. З другої до третьої в універсамі перерва, О Двадцятій годині тридцять хвилин дивіться новий художній фільм «Спокій».

       .Продовжіть речення:

      - Шановний, ви не підкажете, де …

      - Шановна, ви не знаєте, як…

      - Добродію, перепрошую, як …

     - Вибачте, добродію, коли…

      - Хлопче, скажи, будь ласка, де …

      - Дівчино, прошу, підкажіть, де…

      - Чоловіче добрий, будьте ласкаві, підкажіть, як…

      - Жіночко, чи не скажете ви, як…

      - Тітонько, ви не знаєте, коли…

      - Бабуню, де…

      - Товаришу водій, де…

-          Товаришу продавець, скажіть будь ласка, коли…

-          Товаришу провідник, коли…

      Прочитайте народні усмішки. Поясніть, за допомогою яких засобів створюється гумористичний ефект.

-          Бабуню! Скільки кілометрів до сусіднього села?

-          Та було п’ять! А приїхали з міста двоє, міряли-міряли, наміряли сім та й поїхали. А ти ходи тепер зайвих два кілометри!

     Їхала машина і раптом зупинилась. Виходить шофер і гукає перехожому:

-          Шановний, де тут у вас можна заправитися?

А той, похитуючись, відповідає:

- А вам куди, в їдальню чи буфет?

Водій, зупинивши автомобіль, запитує перехожого:

-          Скажіть, будь ласка, як мені проїхати до зупинки «Шевченківська»?.

-          Сідайте на сьомий трамвай і їдьте до зупинки «Шевченківська»

     5.Прочитайтке скоромовку.

     Ішли жінки з базару, забалакались про покришки і про покришенята.

Їхали ми, їхали…

1. Складіть діалоги, добираючи по одній репліці з кожного абзаца.

Зразок:

-          Передайте, будь  ласка,  на талони (квитки)!

-          Здається, водій не продає!

-          Справді?

-          Авжеж!

Передайте, будьте добрі, гроші водієві на талони! Прошу, передайте на квитки! Передайте гроші, будь ласка! Шановний, передайте водієві гроші, якщо вам не важко!

По-моєму, у водія талонів немає! Мені здається, водій квитків не продає, Здається, водій не продає!

Невже? Хіба? Справді? Ви так вважаєте? Ви впевнені? Не може бути! Оце так! Авжеж! Так! Ні! Таки так! На жаль, так! На  жаль, ні!

Вибачте, ви не знаєте, у водія є талони (квитки)? Перепрошую, не підкажете,  у водія можна купити талони? Скажіть, будь ласка, у водія можна придбати квитки? Не знаєте, водій продає квитки? Не підкажете, водій має талони?

Є, мабуть можна. ! Звичайно! Даруйте, не знаю! Ні, напевно (напевне)

Пробачте, у вас не знайдеться  зайвого талона, я забув свої вдома! Перепрошую, ви не продасте мені талон, я не встиг купити (не зміг купити)! Продайте мені, будь ласка, талон я  залишив проїзний дома, загубив проїзний)!

Перепрошую, у мене немає. Даруйте, у мене проїзний! На жаль, ні! Нічим не  можу

 допомогти вам – у мене проїзний.

Ось у мене є, візьміть, будь ласка! Вам один? Прошу!

Дякую! Дуже Вам вдячний! Спасибі вам, виручили! Передайте, будьте добрі, мій талон на компостер! Щиро дякую!

 Прошу! Будь ласка! Нема за що (дякувати)! Не варте подяки!.

    Доповніть діалоги  іменниками, вжитими у кличному відмінку.

Зразок:

-           

-          Добродію, вам далеко їхати?

-          Та так, далеченько!

-          Прошу. Сідайте ось тут, біля вікна.

-          Спасибі, хлопче!

-          Будь ласка!

-          Ви не будете виходити на наступній зупинці?

-           А яка наступна, не скажете?

-          Комарова!

-          Ні, я їду далі (мені далі, мені до  Сєдова).

-          Пропустіть мене, будь ласка, до виходу!

-          Прошу!

-          Дякую!

-          Ви не виходите на наступній?

-          Ні.

-          Давайте поміняємося місцями!

-          Я Вас пропущу, не хвилюйтеся!Дякую!

-          Прошу!

-          Поступіться місцем ось цій бабусі!

-          ……………………………………..

-          Хіба так можна? Вона ж старенька, їй тяжко стояти! Дайте їй місце, прошу Вас!

-          Ви наступили мені на ногу!

-          Вибачте, я ненароком,  мене штовхнули (штовхають,  (пробачте, я не хотів. Так багато людей! Даруйте, що зробиш – час «пік»! Тут так тісно!)

Вставте на місці крапок репліки контролера.

-          Передайте,  будь ласка, талон на компостер!

………………………………….

-          Товаришу контролер! Я тільки-но зібрався компостувати (Компостирувати) талон! Ви ж бачили!

-          ………………………………….

-          Та я недавно зайшов! Доки знайшов того талона!..

-          ………………………………….

-          Хіба я схожий на  «зайця»? Я ж порядна людина!

-          ………………………………….

-          Ну що ж, візьміть, як вам мене не шкода, Тільки квитанцію дайте,  мамі покажу для звіту.

-          ……………………………………

-          У мене проїзний!

-          ……………………………………

-          Зараз. Хвилиночку. Десь тут, у гаманці.  Дивно. Де він подівся? Зачекайте?, зараз знайде, Я завжди купую проїзний

-          …………………………………..

-          От біда! У гаманці ж і гроші! Де ж той гаманець?!

-          ……………………………………

-          Згляньтеся!  Мені ж на роботу! Я Вам надішлю тих три карбованці! Скажіть лише куди! Або принесу! Після роботи! От халепа!

-          ………………………………….

-          От спасибі! Чуйна ви людина! Хай Вам щастить!

                                                

Література

1.      Бондаренко, Діалогічне мовлення, К., 2006 р.

2.      Державний стандарт

3.      Калачник В.С., Російсько-український розмовник

4.      Непийвода Ф.А., «Сходинками до краси». Уроки розвитку мовлення, К., 1992

5.      Українська мова, Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 кл., К. 2005

Зміст

Вступ …………………………………………………………………3

Поняття про діалог …………………………………………………4

Тренувальні вправи ………………………………………………..8

Як вести розмову……………………………………………………..8

Здоровенькі були ……………………………………………………14

Язик до Києва доведе ……………………………………………….17

Їхали ми, їхали… ……………………………………………………19

Література…………………………………………………………...22