Відгук на пригодницьку історію «Ліза та Цюця П.» Лариси Денисенко

                                                      Фантазіє!

                                                      Якби тебе людська душа не знала,

                                                      Було б життя, як темна ніч, сумним!

                                                                                          Леся Українка

      Чи любите Ви фантазувати? Гадаю, так. Отож, пропоную Вам помандрувати в фантазійно-дивовижний світ пригодницької історії «Ліза та Цюця П.» відомої сучасної письменниці Лариси Денисенко.

      З перших сторінок книги ми знайомимося з  дівчинкою Лізою, якій наснилася невідома істота, схожа трохи на парасольку, трішечки на ялинку з ручками і ніжками. Це була Цюця П. Сама ж Ліза пояснила ім’я своєї фантазії так:   П – прізвище,   Цюця – цюдова цяця. Дівчинка намалювала Цюцю і вирішила розшукати героїню свого сну.

      В цей же час на іграшковій фабриці майстриня Бездоганна Ганна з мотлоху виготовила іграшку, яка наснилася Лізі,  і назвала її також Цюця Перша.  Та, на жаль, зла прибиральниця, викинула симпатичне створіння. Трохи пізніше Ганна зустрінеться з Лізою та її друзями,  і вони   подумають, як і де шукати кумедну   Цюцю П.

      Я ж пропоную всім вирушити в подорож з Цюцею та її друзями до мудрого старого крука і дізнатися, ким вона є?

       Мені сподобалася повчальна історія про змагання жаб і воронів. Кваки і кари  жили  у мирі на планеті Ква-кара, з повагою ставилися один до одного. Згодом вони почали змагатися, хто зробить найкращі повітряні або підводні фігури. Чаклун  Ква-кара, який створив їх планету, хвалив усіх, йому подобалося усе. Тоді кваки та кари вирішили позмагатися у словотворенні. Кваки вигадали такі слова як КВАсоля, морКВА, КВАдрат, антиКВАр,  аКВАланг,, КВАртал,, КВАртира, КВАс.  Кари  «зліпили» не менше слів:  КАРтопля, КАРета, ліКАР, плітКАРка, КАРась, КАРате...  Вони утворювали й інші слова та все не вгамовувалися. Тоді  чарівник Ква-кар  втомився і зробив так, щоб кари могли вимовляти тільки кар, а кваки – ква.

      Сьогодні,  коли я чую в повітрі «кар», а біля річки  - «ква», мені

                                                           - 2 -

здається, що  то і  досі поміж  нащадків жаб і воронів   тривають суперечки, хто і скільки слів подарував Всесвіту.  А своїм друзям хочеться сказати: «Друзі,  змагайтеся , але  ніколи не  зазнавайтеся!»

      Цюця була мрійницею. Їй здалося, що існувала не тільки планета Ква-кар,  Можливо,  була ще й планета Гав-мур, де мешкали гави та мури, які згодом перетворилися на собак та котів. Вона вважала, що назву  рослині ГАВортії (схожа на кактус) дали саме гави,  а коти вигадали слово МУРеція (квітка із жовтими пелюстками у вигляді парасольки).       

      Неодмінно запропоную своїм друзям позмагатися у словотворенні слів із складами ГАВ-, МУР-. Думаю, буде цікаво!

     Зацікавила мене розповідь Антик-кара про походження камінців. Тепер я знаю, що бурштин – це сльози сосон, що перетворилися на камінь від поцілунку Сонця. А малахіт знайшов свою назву завдяки тому, що за кольором нагадував листя квітки мальви, яка грецькою мовою звучить як малах.  Бірюза походить  від перського слова

 піруз, що означає перемога. Корали походять від грецьких слів кура балос, що означає – морські феї…  Цюці  сподобалося, що вона може бути кораловою морською феєю. Але мудрий ворон сказав: «У камінців, дитинко, є душа. Вони вміють зберігати чужі таємниці. Однак у камінців немає серця. У тебе ж серце є. Добре  та тепле серце, яке реагує на всі життєві ситуації і яке дуже любить своїх друзів. Відтак, ти не камінь». Як би я хотіла, щоб у мене була подруга з таким же добрим та теплим серцем, як у Цюці.

      Прочитавши книгу «Ліза та Цюця П.», я зрозуміла багато речей. По-перше, треба поспішати робити добро, любити своїх друзів і намагатися не сваритися. По-друге, кожний іноді, може наробити дурниць. Головне – схаменутися й далі поводитися інакше. По-третє,  ганебно – глузувати із беззахисного чи ображати будь-кого. Ганебно – брехати чи підлабузнюватися».

      Хочу порадити прочитати цю книжку  всім, хто любить пригоди.