Тема уроку: Спиридон Черкасенко. Цікава сторінка з життя митця. Образ донецького степу в поезії «Вечір у степу»

Мета уроку: Ознайомити п’ятикласників із цікавими сторінками життя Спиридона Черкасенка; проаналізувати ідейно-художній зміст поезії «Вечір у степу», виділяючи образ ліричного героя, відтворюючи його емоції та почуття; удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; розвивати логічне мислення, вміння спостерігати за природою;  виховувати любов до природи, її краси; почуття поваги, пошани до поетичної творчості письменника 

.        Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

         Обладнання уроку: Портрет С.Ф. Черкасенка, збірка його творів. На дошці епіграф до уроку. На кожній парті пам’ятки «Основні засоби виразного читання»

                                                                                             

Перебіг уроку

І. Повідомлення теми, мети уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бліц-опитування

- Чому ми повинні знати письменників рідного краю?

- З якими  письменниками-земляками ви вже познайомилися?

- Чим вони Вам запам’яталися?

- Про що  пишуть наші земляки?

- Які проблеми порушують письменники Донбасу у своїх творах?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.     Слово вчителя.

          Діти! Зверніть увагу на епіграф до нашого уроку.  Прочитайте, будь ласка, його.

Я – вгорі, я на дзвіниці!

Я – на варті, - стережу!

Серце маю я із криці,

Як ударю – розбужу!

Як ви розумієте ці слова? Яка людина могла їх написати?

Дійсно, так міг написати поет, який любив свій народ і стояв на його сторожі. А належать ці поетичні рядки  письменнику Спиридону Черкасенку, який любив не тільки людей, а й   тварин, цінував і беріг природу,  красу донецького степу.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1.     Вступне слово вчителя про С.Черкасенка.

Сьогодні ми познайомимося з творчістю письменника, життя якого було пов’язане з Донбасом. На жаль, ім’я Спиридона Федоровича Черкасенка  мало відоме в Україні. Після поразки визвольної боротьби УНР у 1919 році він емігрував за кордон і на Батьківщину більше не повернувся. Прага для нього була останнім притулком на землі.

      Доля письменника надзвичайно цікава. На попередньому уроці ви отримали  завдання  знайти цікаві  сторінки із життя С.Черкасенка.

      2.Виступи учнів «Цікаві сторінки із життя Черкасенка С.Ф.»

      Перша учениця.  Спиридон Федорович Черкасенко народився  24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Миколаївщині у селянській родині. Після закінчення учительської семінарії з 1895 року вчителював, зокрема на Лідіївських рудниках (сучасний Кіровський район міста Донецька). Тут Черкасенко познайомився з важкою працею шахтарів та їхньою боротьбою  за свої права.

     1919 року поет виїздить до Австрії, Чехословаччини вивчати стан народної освіти. На Батьківщину він більше не повернувся.

      Після революційнийх подій у трудових школах діти вчились за складеною Черкасенком читанкою. А такі пісні на поезії С.Черкасенка, як «Тихо над річкою» і «Ой, чого ти, дубе,» не сходили з репертуарів українських співаків та хорових капел..

      Помер поет у Празі, 7 лютого 1940 року, його поховали на Ольшанах. Поруч нього – могили відомих культурних діячів і поетів-емігрантів О.Олеся, С.С.Русової, В,Немировича-Данченка.

           Учитель: Діти, може, є бажаючі доповнити розповідь ?

            Другий учень. Черкасенко Спиридон Федорович писав і поетичні книжки,  і оповідання, і п’єси. В творчому доробку письменника 30 книжок. Перебуваючи на Донбасі, він бачив виснажливу працю шахтарів, бідність їх сімей. В оповіданнях «Маленький горбань», «Яма», «Безпритульні», «Великодня ніч» постають радості, втіхи і страждання дітей шахтарських селищ.

            Третій учень. А я хочу доповнити, що письменник  писав не лише  

про промисловий край, а й про тварин.  В оповіданнях «Воронько», «Безпритульні» поруч з людьми художник змальовує страждання  і загибель тварин.      

             Четвертий учень: Твори письменника про наш край не обмежуються  тільки прозою. Шахтарська земля постає і в поезії. До теми шахтарської праці він звертався  у віршах «Шахтарі», «У шахті» «В царстві ночі». А от зміст поезії «Де Ви тепер, мої брати?» не втратив своєї актуальності і сьогодні, бо боротьба шахтарів за кращу долю не припиняється й досі.

              Зворушливо змальовував  Черкасенко  картини рідної природи. Тільки глибоко обдарована людина може так образно бачити звичне для нас навколишнє і, здавалося б, буденні речі перетворювати на казку.

      3. Виразне читання поезії С.Черкасенка (читає заздалегідь підготовлений учень).

      «Насуплю брови, - говорить зима,

      І вітер з морозом повіє:

      Усе скрізь загине – рятунку нема!

      Під снігом замре, заніміє».

      «А я засміюся, -весна відмовля, -

      І сонце пекуче засяє:

      Прокинуться луки, ліси і поля,

      Усе зацвіте, заспіває»

      4. Робота над виразним читанням, ідейно-художнім змістом поезії  «Вечір у степу».

      4.1. Виразне читання поезії «Вечір у степу».

      4.1.2. Тема: змалювання краси донецького степу.

      4.1.3.Ідея: уславлення любові до рідної землі, її природи; возвеличення краси чарівності природи, яка впливає на внутрішній стан людини.

      4.1.4.Основна думка: Людина і природа – єдине ціле.

      4.1.5. Жанр. Пейзажна лірика.

      4.1.6. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:

                -  Чим приваблює нас цей вірш?

                 - Які засоби донецького степу  поет використав у вірші?

                 - Як ви зрозуміли зміст  останньої строфи?

                 - В яких рядочках міститься ідея поезії? Зачитайте їх.

                -  Який настрій викликав у вас цей вірш?

        IV .Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1.     Робота над виразним читанням .

Пригадати основні засоби виразного читання і прочитати вірш «Вечір у степу»( у разі необхідності, учні користуються пам’ятками «Основні засоби виразного читання»).

2.     Робота в групах. Дослідження художніх особливостей поезії.

 1 група. Дати визначення епітета. Виписати епітети, пояснити їх значення у вірші (журливий вечір, древній час, славетную старовину, задумливий ставок, небесний океан, самотня пісня, тихая луна, вечірніє мовчання). 

       2 група. Дати визначення метафори. Виписати  метафори, пояснити їх значення ( вечір мовчить, вечір ховає, шепчеться вітрець, ставок дихає, очима обнімать, пісня заридала, луна  застогнала, душа боліє).

      3 група. Виписати порівняння ( пісня ввірвалась, мов срібная струна).

     У.Підсумки уроку.

      «Мікрофон».

      Чим сподобалась Вам поезія «Вечір у степу»?

У.Домашнє завдання:  виразно читати вірш «Вечір у степу»,  ідейно-художній зміст поезії; прочитати оповідання «Воронько»

Тема уроку: Спиридон Черкасенко. Оповідання «Воронько»

Мета уроку: Опрацювати ідейно-художній зміст оповідання С.Черкасенка «Воронько»; дати  характеристику героям твору;   вчити учнів  висловити власне ставлення до подій у творі; виробляти вміння виділяти і пояснювати найбільш вражаючі фрагменти. Виховувати  почуття милосердя .

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Обладнання уроку: Портрет С.Ф. Черкасенка, збірка творів письменника.

 Перебіг уроку

І. Повідомлення теми, мети уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.Літературний диктант «Продовж…»

-  Народився С.Черкасенко  на…(Миколаївщині);

-  Спиридон Черкасенко за фахом …(учитель);

-  З важкою працею шахтарів письменник познайомився… (на Лідіївських рудниках (сучасний Кіровський район міста Донецька);

-  Після революційних подій на Україні діти вчились за складеною ним…(читанкою).

-   На музику покладені такі поезії С.Черкасенка…(«Тихо над річкою», «Ой, чого ти, дубе»);

-  Помер поет у …(Празі, 7 лютого 1940 року);

-  Могила С.Черкасенка  поруч з могилою нашого земляка …(В.Немировича-Данченка);

-  Помітне місце  в творчості С.Черкасенка періоду перебування на Донбасі займала тема … ( шахтарської праці);

- Письменник  писав такі твори…( поезії, прозові твори, п’єси);

-  Одним із перших в українській літературі С.Черкасенко звернувся до …(зображення психологічного стану тварин);

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.     «Мікрофон».

Чи доводилося  Вам надавати допомогу птахам, тваринам? (наприклад, рятувати пташині гнізда, лікувати пташенят,  кошенят або інших тварин)

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1.     Вступне слово вчителя.

А чи знаєте Ви, що до середини 18 століття більшість навіть вчених людей вважала, що тваринний світ існує за своїми законами, далеко відмінними від людських.  Багатьом здавалася образливою думка, що людина і тварина єдині за своїм походженням. І тільки висунення Ч.Дарвіном ідеї про спільність  появи на землі людини і тварини значно змінило такі уявлення. Різко стало змінюватись ставлення людства до «братів наших менших», і в першу чергу це виявилось у художній літературі, у творах Л.Толстого («Холстомер»), А.Чехова («Каштанка»), Е.Сетон-Томпсона («Розповіді про тварин») та ін..

      Сьогодні ми познайомимося з оповіданням С.Черкасенка «Воронько», в якому він поруч з людьми і нарівні з ними тонким пензлем змальовує страждання і загибель тварини.

      2. Робота над  оповіданням С.Черкасенка «Воронько».

      2.1. Словникова робота: забойщик, кисет, шахтарське кайло, штрек, десятник, штейгер.

      2.1. Виразне читання, переказ цікавих епізодів з твору.

      2.2. Тема: трагічна доля коня, який ще молодим лошаком був спущений людьми до підземелля шахти.

      2.3. Ідея: Заклик до людей бути уважнішими до страждань «братів наших менших», бо ми живемо в одному світі, разом під одним сонцем.

      3. Обговорення змісту твору за питаннями:

      -   Чому оповідання називається «Воронько»?

      -   Хто доглядав за конем?

      -   Чому старий конюх  звертався до коня «товаришу», «брате», «голубе»?

      -   Ким був раніше дід Антип?

      -  Скільки років Воронько в шахті?

      -  Яку роботу виконував  кінь?

      -  Чому дід іноді злився та кричав на Воронька?

      -  Як Воронько врятував шахтарів від смерті?

      - Чому Воронько захворів?

      - Зачитайте рядки оповідання, які свідчать про любов  старого конюха до Воронька.

      - Як Коня піднімали на поверхню?

      - Чому Воронько осліп?

       4. Характеристика образів твору.

        Робота в малих групах. Складання інформаційного грона до характеристики образів.

      Дід Антип:  старий колишній шахтар; забойщик; «краще від нього ніхто, було, не врубає вугілля»;  «бачив смаленого вовка»; зігнута постать; настовбурчені зжовта-сиві підстрижені вуса; облуплений червоний ніс; помутнілі старечі очі; довгий хрипучий кашель; «з кашлем вибухнуло з трухлявих грудей люте прокляття на гірке, безпросвітне життя»; звик до покриків, лайки десятника;  старий конюх; уважний до коня; іноді лагідний; зве Воронька товаришем, братом; «дідові, мабуть, ввижаються чудові сни минулого. Але свідомість, що все те – річ безповоротна, робить  діда скаженим»; чорна химерна дідова тінь; іноді бив коня; іноді кричав на Воронька; «ми з каменю з тобою, чи що?.. Ні, брате, камінь і той не видержує, а ми ж, що не говори, живі створіння. У мене, товаришу, ще раніш твого ноги болять… і груди…ох, як болять…дихати боляче. А ти думав, ні? Ти думав, старий Антип із заліза?.. І залізо, голубе, іржавіє…»; «дід  важко зітхнув, сів біля ясел, подивився на Воронька, витяг кисет і люльку. Дві буйні старечі сльози тремтіли на віях»;

      Воронько: ласкаві зчорна-сині очі; тяжка неприємна праця;  бачив казкові, чарівні сни; в його конячій голові виникали  пишні картини минулого;  «від постійної шестилітньої біганини по калюці занепав на ноги»; гостро передчував лихо;  «скотина чує лихо»; «штейгер взяв батога й тричі оперезав  лежачого Воронька; «Воронько осліп в ту мить, як сонце ласкаво блиснуло йому в вічі…»

      5.Літературознавче дослідження.

      Знайти і зачитати уривки, з яких ми дізнаємося про стан Воронька, його переживання.

       Що допомагає нам проникнути в думки тварини, у її оцінки того, що з нею відбувається? (слова автора,  конюха Антипа, воля авторської уяви)

       IV .Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

        1. Усний твір-мініатюра «Причини людської жорстокості».

       У. Підсумок уроку.

            Рефлексія.

            «Мікрофон».

      Над чим примусив  мене задуматися    твір С.Черкасенка «Воронько»?

УІ. Домашнє завдання:  Підготувати виразне читання уривків, що найбільше схвилювали.